Подружжя з Рівного всиновило 11 осиротілих дітей

Неймовірна історія однієї сім'ї! Родина Медведєвих, в яких вже було двоє своїх малюків, усиновили - тільки уявіть собі - ще 11-х дітей. І найдивовижніше - що ці одинадцять діток - рідні сестри та брати! За один рік вони стали круглими сиротами - втратили маму, а потім - тата. Їх помістили в дитбудинок. І вже готували до розлуки. Бо ніхто не вірив, що знайдуться сміливці з великим серцем, які наважаться забрати стільки діток. Як вони живуть зараз?

Три донечки і десять синочків - ось багатство родини Медведєвих.

Тамара Медвєдєва, мати: 

- Ми найшлися! Ми ще не знали, що будемо разом. Так склалося життя!

Одинадцятеро дітей осиротіли за рік! У них померла мама, а через 9 місяців - батько. Усіх доправили в дитбудинок. І вже готували до розділення - в різні сім'ї. Бо ніхто не вірив, що якась родина наважиться всиновити 11 дітей! 

Наталія Андріюк, керівник Служби у справах дітей Рівненського району:

- Все сталося паралельно. Запропонували Медвєдєвим подумати над створенням, і одночасно появляються ці діти - набувають статусу.

Найстарший Віталій - йому 18. Він рідний син Тамари та Ігоря. На руках у хлопця - найменший, Володимир, йому ще нема й чотирьох. Віталій - майбутній психолог. Тож має, де застосовувати знання. Вовчика, який до нього горнеться, хлопець навчив говорити.

Віталій Медвєдєв, син:  

- Я замітив, що Вова навчається в Дениса. Денис навчається в Міши. Міша з Кольою більше. Вони одночасно навчаються і одночасно конкурують.

- Це наш стіл на 15 персон. От тут ми саме більше проводимо час.

За цим столом вони рідніли. Ліпше тисячі слів на дітей впливали довгі вечірні посиденьки. Тепер збираються тут щодня: які оцінки отримали, що планують робити завтра, ким хочуть бути. Вже зараз половина дітей займається спортом. 17-річні близнюки Антон та Артем навіть на зйомку не встигли - захищали честь школи на змаганнях з легкої атлетики.

- На цю кімнату ми кажемо: сестринська.

Тут мешкають Валерія, Олеся та Катя. Сестри займаються рукоділлям - увесь будинок завішаний вишитими картинами. А ще - спілкуються на свої дівчачі теми. Дітьми батьки не натішаться.

Тамара Медведєва, мати:  

- Ми готуємося до свят, і в нас навіть сваряться, що комусь роботи не хватає. Не хватає продуктів, не хватає ножів, не хватає досочок. Ми вже з татом докупили! В нас як Влад прибере, то й не всі дівчата приберуть так.

На кухні головна - мама. Всі інші - напохваті. Продукти подружжя купує разом. Батько каже - за три дні мішка картоплі як і не було.

Ігор Медвєдєв, батько:

- Готує мама в нас. А я, Леся, Міша картоплю чистимо. Сідаємо - і відро картоплі на вечір. Ще Лєра помагає нам. Вчора ми буквально купили п'ять лотків яєць. Для початку.

Замість звичних невеликих каструль на плиті тепер - 15-літрова виварка. Та це не те головне, що змінилось у житті подружжя Медвєдєвих. Вони стали значно відповідальніші.

Ігор Медвєдєв, батько:

- Футбольна команда! Як тренер футбольної команди.

Це не будинок сімейного типу, вони сім'я - щоразу повторює Тамара. Хоч жінка народила тільки двох хлопців, найрідніші для неї тепер всі 10-ро синочків і троє донечок.

Тамара Медведєва, мати:  

- Ми банда. Бригада. Воно все само собою. Ну я не знаю, як вам пояснити.

Найбажаніші слова "мама" і "тато" Ігор і Тамара почули не одразу. Зізнаються: не раз підслухували, що так діти називають їх лише між собою. Тепер цей бар'єр подоланий. І тринадцять пар очей світяться від щастя, пишаючись, що в них такі батьки.