Чи реально розшукати загублене у місті-мільйоннику?

Громадський транспорт, заклади харчування, сквери. Тут чи не найчастіше одні гублять речі, а інші - знаходять їх. У столиці працює кілька бюро знахідок.

Тамара Андріївна допомагає повернути загублене в Метрополітені. Свою роботу любить.

Тамара Колч, старший комірник бюро знахідок в Метрополітені:

- Завтра я можу бути пострадавша. Потрібно до людей відноситися так, як хочете, щоб до вас відносились.

Її обов'язки - вести облік загубленого, зберігати його півроку та видавати на вимогу власника. Проте жінка робить більше - бувало, навіть висилала речі поштою, якщо власник не міг приїхати. А ще сама розшукує забувак.

Тамара Колч, старший комірник бюро знахідок в Метрополітені:

- Мужчина взагалі з Житомира приїхав через пенсійний. У нього було пенсійне посвідчення, я туда в Житомир передзвонла, мені сказали його домашній телефон, і він говорить - я приїду.

Кондитерка за фахом перекваліфікувалася на Шерлока Голмса 7 років тому. Щоби повернути речі, використовує будь-яку нагоду.

- Якщо впізнали взуття - приходьте, ми віддамо вам. Все тут - і футболочка, і спортивний костюм.

Такого добра в шафі кілька комплектів. Ще є жіночі сумки, кілька гаманців, парасоля, капелюх, навіть планшет і DVD. Речі залишаються в бюрі знахідок 6 місяців, потім - цінне продають, дріб'язок - знищують. Кожна доба зберігання коштує роззяві майже 3 гривні. Найбільшу суму заплатив власник загубленої валізи - 200 гривень. А в цій шафці знайденого значно менше.

- Фіксуються усі знайдені речі, коли вони згубилися, хто їх знайшов.

Наразі тут медична книжка та паспорт жителя Донецька Ковальова.

Ірина Данильченко, керівник відділу тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №1:

- Згубив у тролейбусі на 45 маршруті, як я не змогла його знайти. Телефонувала тут і по місцю роботи, але по місцю роботи перепосилають ще кудись, ще кудись.

Часто, каже Ірина Данильченко, до неї потрапляють заплічники школярів.

Ірина Данильченко, керівник відділу тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №1:

- На якійсь зупинці по маршруту 45-му школярик якийсь забувся чи загубив портфеля з бутербродами. Порхання дуже велике знайти цього портфеля і бутерброди знайти.

- Щоб речі та власники швидше знайшли одне одного, варто книги підписувати, а у гаманці, рюкзаку, пакеті носити аркуш зі своїм номером мобільного. Перевіримо, чи спрацює: залишаю візитівку у книзі й гублю її. Цікаво, чи повернеться вона до мене до виходу сюжету в ефір - за два дні?

Шанси знайти загублене є і без спеціальних бюро. Якщо вірити правилу шести рукостискань. Відповідно до теорії, дві будь-які людини на планеті знайомі через п'ятьох інших людей.

Рівнянин Сергій Мальчевський певен - це працює. Він допомагав розшукати власницю знайденого в столиці гаманця. Зареєстровано її у Рівному.

Сергій Мальчевський, житель Рівного:

- Дали адресу, по яій потрібно було сходити і сказати людям, що от документи знайдені, передайте своїм родичам чи дочці, чи хто, щоб вони підійшли у Києві за такою-то адресою, забрали ці документи.

За потрібною адресою Сергій навідувався кілька разів. Каже - нічого, що довелося відкласти свої справи. Бо сам був у схожому становищі, і вдячний іншим за допомогу.

Сергій Мальчевський, житель Рівного:

- Коли тільки в життя почали входити мобільні телефони, то перший телефон - це була моторолка Т2288 - я губив 4 рази, і 4 рази він до мене повертався.

Виявилося, документи, які допоміг повернути Сергій, викрали разом із гаманцем. Гроші забрали, а непотрібне викинули.

Юлія Мусташ, керівник відділу ГУ міліції Києва:

- Коли вони вчиняють таку крадіжку, здебільшого вони гаманці викидують, будемо казати, скидують на підлогу.

- На цьому місці ми зумисне залишили книгу з надією, що її повернуть. Але не склалося. Хоча, хто знає. Можливо той, хто її знайшов, спершу вирішив прочитати.

Тетяна Коваль, Андрій Мартищенко, Олег Мацкевич