Нагадати пароль | Реєстрація
П’ятниця, 29 березня 2024
Найкращі детективи світу

Відео Канал "Новини"

Як запобігти жорстокому поводженню з дітьми?

29 травня 2015, 23:32
Дата ефіру/події: П’ятниця, 29 травня 23:32

Третина дітей в Україні страждають від насилля. Притому не тільки фізичного. Нині переважає психологічний тиск. Про те, що порушують права малечі, дорослі іноді навіть і не здогадуються. Називаючи процес - вихованням. Як жорстке виховання сприймає сучасне українське суспільство і влада?

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- В цьому сюжеті не буде жодного кадру насильства, надто над дітьми. Мету маємо іншу - привернути увагу до цієї проблеми. Бо ледь не третина малечі зазнає усіх чотирьох видів насильства - психологічного, фізичного, економічного й сексуального. А деякі дорослі навіть й не підозрюють, що порушують права дітей.

Світлана Павлиш, експерт проекту Ради Європи:

- 39% вважають, що виховання не можливе без застосування насилля, нажаль, цифра дуже висока.

Сенсаційні результати отримали координатори проекту Ради Європи, які провели в Україні опитування серед дітей і дорослих про насильство в їхньому житті. Із майже двох тисяч респондентів - школярів 12-17 років - більш як третина зізналися - їх карають фізично. Одкровення підлітків вражали. 

- Їх били ременем, лозиною, тягали за волося, давали ляпасів, замикали в приміщенні, їх зв'язували або приковували.

І це попри те, що українське законодавство забороняє застосування фізичних покарань. Це прописано навіть не в одній статті кількох кодексів!

Світлана Павлиш, експерт проекту Ради Європи:

- Це стаття 150 сімейного кодексу, 151, 289 - цівільного кодексу, у нас це явище, нажаль, відбувається.

Про це навряд чи навіть здогадувався чоловік із Сум, який у п'яному чаду ледь не до смерті забив пасинка. 

Світлана Кравченко, сусідка постраждалого:

- Он бил его носками, бил как взрослого человека, я такого еще не видела, сколько… вообще, понимаете? Рука была, я взялась за руку, вроде сломанная палка. Он еще за эту руку, шо сломал, и тянул его.

Чоловіка затримали: не відкрутитись, бо бив на очах сусідів. Та зазвичай, якщо сварка тет-а-тет, діти - мовчать.

Ігор Гуцуляк, керівник проекту Ради Європи:

- На приблизно 100 тисяч звернень взагалі про домашнє насильство, приблизно тільки 1 тис надходить від дітей. Ситуація не відповідає дійсності, це зрозуміло, навіть без глибинного дослідження.

Такий вже менталітет - розводять руками у Міністерстві соціальної політики.

Наталя Федорович, директор Департаменту Міністерства соціальної політики України:

- Без зміни суспільної думки жодна система як найкраща не буде працювати. Якщо, наприклад, жінка, яка стала жертвою насильства і зголосилась сьогодні ввчечері, завтра вранці не буде заперечувати в РВ міліції, що цього не сталося, якщо батьки не перестануть говорити: це моя справа - б'ю я дитину чи не бью.

Та вади суспільства, на які посилаються чиновники - не єдина проблема. Не меншою є і безвідповідальність самих соціальних служб. Чиновниця показує цілий список з переліком соціальних установ, куди можна звернутися по допомогу постраждалим від насилля. Утім, в реальності все працює зовсім не так, як малюють в своїй уяві в Міністерстві соціальної політики.

Яніна, сусідка:

- Я говорю: Егорушка, что случилось, говорю, ты упал? Не, меня папа побил. У ребенка было все лицо - все в сплошних гематомах. Это на самом деле ужасно.

Реакція соціальних працівників у цій сумній історії показова. Їхній девіз - невтручання.

- Як допомогти в даному випадку хлопцеві? Якщо всі кажуть, що батько його б'є?

- Нет, не б'є, це був нещасний випадок, ну ми не може сейчас казать, идет следствие...

Коментарі
Ім'я
Поле обов'язкове для заповнення
Текст
Поле обов'язкове для заповнення
Захист
Ви ввели невірний захисний код

Телебачення для всієї родини

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.