Нагадати пароль | Реєстрація
Четвер, 28 березня 2024
Найкращі детективи світу

Відео Канал "Новини"

На Київщині мати покинула синочків заради нового кохання

9 жовтня 2015, 23:28
Дата ефіру/події: П’ятниця, 9 жовтня 23:28

Мати-зозуля. На Київщині жінка покинула своїх дітей на бабусю та зникла. Двоє хлопчиків п'яти й семи років не бачили маму майже рік. На зв'язок вона не виходить, не з'являється і в селі. Але родичі одного разу бачили її в Києві - живу-здорову. Подейкують, що в жінки нове кохання. Щодо батька дітей - він за гратами за торгівлю наркотиками.

Семирічний Павлик і п'ятирічний Михайло бачать свою маму лише на фотокартках. Більшість вільного часу діти тільки те й роблять, що розглядають знімки. На них залишилося безтурботне дитинство, де їх любила, піклувалася та не покидала рідна ненька. 

- Пашка дуже любив виходити на дорогу і дивитися на машини. А вона за ним дивилася, щоб він не попав під машину.

Нині двох кмітливих хлопчиків самотужки виховує їхня бабуся Марія. Вона ні на мить не відходить від онуків і навіть спить поруч з ними. Пані Марія розповідає про свою дочку Ганну, яка працювала в Києві медсестрою. Ганна ще тоді привезла дітей до матері, бо не мала на них часу. Тут, у селі Вільному Макарівського району, вони живуть уже рік. Спочатку мати хоча б зрідка навідувалася до малюків, але останні вісім місяців узагалі не дає про себе знати.

Марія Погорецька, бабуся дітей:

- Першого лютого було в Мішки 5 рочків. Тоже не подзвонила. Та він відколи народився, він від неї не відходив. Мама - це було щось. Вони не могли його ні з ким лишити, лише зі мною. Бо він признавав лише маму та мене.

Може, Ганна втрапила в якусь халепу? Невже з нею сталося щось страшне? Тільки так Марія Василівна могла пояснити те, що її донька не приїздить до своїх дітей. Знервована жінка вже звернулася до міліції, аж раптом її просто ошелешила сваха Надія, яка живе в Києві. Друга бабуся Михайла та Павлика випадково зустріла їхню маму в столиці, в черзі за хлібом. Тож виявляється, Ганна просто покинула своїх хлопчиків. Вона була з подругою, ціла та неушкоджена. За іронією долі, з бабусею там був і молодший Михайлик.

Надія Лещенко, бабуся дітей:

- Я подхожу к ней. С ее же сыном самым маленьким. Говорю: Аня, что ж ты делаешь. Ты что, не видишь, что я стою с Мишей? Она не обняла, не взяла на руки, даже не поцеловала ребенка. А не видела уже больше чем полгода его. Она взяла его так за щечку, говорит: Мишечка, подожди, я щас приду. Повернулась и ушла. Мы с Мишей подождали минут 10. Бабушка, она наверное, говорит, не придет. Мы повернулись и ушли.

Того дня п'ятирічний Михайлик бачив маму востаннє. Змиритися з тим, що її більше немає поруч, дитина не може. Часто прокидається вночі та плаче.

Марія Погорецька, бабуся дітей:

- Зачинає плакати і каже: бабушка, я хочу мами. Де моя мама? А я кажу: Мишуточка, будемо спати, я коло тебе, щоб ти не плакав.

Семирічний Павлик ще болісніше сприйняв те, що мама їх покинула. У нього на фоні стресу почався нервовий тик - у моменти хвилювання він просто кліпає очима. Хлопчик замкнувся у собі. Коли ми запитуємо в нього про маму, Павлик одразу міняється на обличчі та надовго затихає. Після тривалої мовчанки нарешті говорить те, що так давно хотів сказати матусі. 

- Ми скучаємо дуже. Я тебе люблю. Приїдь до нас.

Павлик ходить у школу, в другий клас. Навчається добре. Із задоволенням декламує нам вірша. 

- Учитель - садівник, що ніжно пестить квіти, що вміло і дбайливо доглядає сад. Чудесний сад - це наша юнь і діти. Сад, вирощений із учительських порад.

Лиш один-єдиний разу сумлінний учень не підготувався до уроку й приніс у щоденнику зауваження. І з'ясувалося, що того дня педагоги дали дітям завдання намалювати батьків. Павлик наприкінці заняття здав пустий аркуш паперу. А додому він тоді повернувся весь у сльозах.

Марія Погорецька, бабуся дітей:

- Бабко, треба було намалювати маму і папу. А кого я мав малювати? Я нічого того не робив, бо не хотів лиш тебе і Мішу малювати. Я кажу: Пашка, да треба було сказати, ми би були намалювали. Там ніхто не знає, що там нема мами чи що. А він каже: ні, у школі знають, що в мене мами нема. Бо не було ні на перше вересня, ні на останній дзвоник.

Обидва хлопчики хвостиком ходять за своєю улюбленою бабусею Марією. Іноді ще в гості з Києва приїздить баба Надя. Ось і вся їхня сім'я. Раніше малих зрідка навідував і їхній батько, але нещодавно його затримали за торгівлю наркотиками. Тож Павлик і Михайло втратили одразу обох батьків.

Наталія Кучеровська, психолог:

- Кем являются родители для своих детей? Источником психологической защиты и безопасности. Они утратили свою защиту и безопасность. Для детской психики это очень большая травма. По сути дела, ребенок переживает это - как меня бросили, меня оставили, я недостойный, я ненужный.

Чому матір так вчинила зі своїми дітьми, яких стільки років ростила? Цього не розуміють ні родичі, ні сусіди.

Раїса Бойко, сусідка:

- Вона діток любить. Вона ж не те, що пила б чи що. Хароша мама була. А що так зробилось - не знаю теж.

Замінити братикам маму намагається бабуся. Однак розрадити згорьованих дітей вона не в силі, хоча й робить усе можливе.

Наталія Бобренко, сусідка:

- Нащо мама така здалася? Єслі вона своїх дітей не гледить? Хай бабушка опіку бере і гледить.

Нині бабуся Марія намагається оформити опікунство, та для цього спочатку потрібно позбавити батьківських прав її доньку Ганну. Цю процедуру можна зробити й без її присутності - якщо мати хлопчиків двічі не з'явиться до суду.

Євгеній Кузьмін, юрист:

- Вже після того, як рішення суду набере законної сили, можна звертатися знову до органу опіки та піклування і вже на цій підставі оформлювати собі опікунство над цими малолітніми дітьми.

Зараз Марія Василівна дає своїй дочці останній шанс. Вона сподівається, що після сюжету у Свідку Ганна схаменеться і повернеться до дітей.

Коментарі
Ім'я
Поле обов'язкове для заповнення
Текст
Поле обов'язкове для заповнення
Захист
Ви ввели невірний захисний код

Телебачення для всієї родини

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.