Во Львове проводили в последний путь погибшего воина

Во Львове сегодня похоронили погибшего под Зеленопольем бойца Владимира Вербицкого. Парень защищал Украину в составе 24-й механизированной бригады. Проститься с воином пришли родственники и неравнодушные горожане.

Владимиру было 26 лет. ОН погиб 11-го июля в результате обстрела Градами под Зеленопольем, рассказывает его боевой побратим Андрей Селехман. Офицер собирал на сожженном поле тела воинов.

Андрей Селехман, и.о. командира сводной роты 24-й механизированной бригады:

- Ніби то якесь передчуття було буквально за 10 хвилин до обстрілу, я встав і збирався, збирався повністю в обмундирування, чулися двигуни останньої колони, що заходила до нас на базу. І за 10 хвилин почалися взриви. 

Тело Владимира очень изуродовано. Для идентификации пришлось проводить экспертизу ДНК. И только несколько дней назад погибшего воина доставили во Львов.

Андрей Селехман, и.о. командира сводной роты 24-й механизированной бригады:

- З тілом там проблема була в тому, що після того обстрілу дуже багато людей просто неможливо було впізнати. Важко про це казати, згадується воно важко, тому що носити руки, ноги, частину голови, частину тіла - це не дуже приємний спогад. Фактично тіла були дуже понівечені, тому що використовувалася доволі важка техніка проти нас.

Проститься с бойцом пришли его близкие друзья. Рассказывают - Владимир очень болел душой за Украину.

Тарас Гавриляк, друг погибшего:

- Був справжнім героєм, справжнім патріотом, було ще революція - він їздив на Майдан, там приймав активну участь. Зараз він чекав повістку, коли його визвуть. Тому що він хотів йти захищати свою державу.

Уже будучи на передовой, никогда не жаловался и с оптимизмом рассказывал даже о самых ужасных событиях.

Тарас Гавриляк, друг погибшего:

- В нього був завжди позитивний настрій, тут не можна сказати, що він щось там жалівся. Він ніколи не жалівся. Він завжди позитивно до того настроєний був. Розказував, яка там ситуація була, але завжди з позитивної сторони.