Добычу янтаря обещают легализовать

Лед тронулся: в первом чтении приняли закон о янтаре. Камни, которыми когда-то на Полесье разжигали печки, ныне - драгоценные. За килограмм мелкой фракции дают от пятидесяти долларов. Впрочем, если старателю повезет, найдет кусок, за который платят десятки тысяч долларов. Инициаторы нового закона верят, что на украинских месторождениях солнечного камня воцарится порядок, местные бюджеты получат поступления, а старатели не будут чувствовать себя преступниками.

Агрессивно разделять сферы влияния в янтарном бизнесе начали после побега экс-президента Януковича из Украины.

Роман Захарчук, общественный активист:

- Якщо раніше якось контролювалось при Януковичу, були фінансові потоки, і кожна структура знала, за що вона відповідає і за що вона получає певні фінанси, зараз такого немає. Зараз ці фінансові потоки розрушені і повністю некеровані. Це породжує передели, це породжує різні корупційні схеми. 

За одним из таких переделов наблюдала вся страна. 9 мая прошлого года около полусотни вооруженных, воинственно настроенных мужчин из Житомирской, Хмельницкой и Киевской областей приехали в Клесовское лесное хозяйство. Там устроили кровавую драку с местными.

Алексей, житель Сарненского района:

- До мене в сім годин ранку подзвонили і сказали, бо там вже все. Підтягуй людей, бо вже стріляють. Ми всі пішли, відкрили джипа, там автоматів чотири і пістолети. І вони стріляли.

В результате столкновений трое местных оказались в больнице. С ушибами и огнестрельными ранениями. По данному факту открыли уголовное производство. Но уже через месяц прокурор Ровенской области заявил: перспектив для наказания виновных нет.

Сергей Кубрак, прокурор Ровенской области:

- Для того, щоб оголосити про підозру в організації, в діяльності злочинної групи, треба мати доказову базу, її на даний час ще немає. Зброю вони мали легальну, на підставі дозвільних документів.

В лесах, где добывают янтарь, действительно опасно. Правоохранители, которые охотятся на копателей, нередко возвращаются оттуда на разбитых автомобилях и с ушибами и синяками. Истории похожи друг на друга.

Сотрудник Сарненского РО милиции:

- Майже у всіх була вогнепальна зброя. Вони почали по нас стріляти, одному зі співробітників завдали удару прикладами гвинтівок в лице, в груди та скинули декого в канаву.

Артем Лясковец, пострадавший милиционер:

- Вони спочатку погрожували - чому ви сюди приїхали, їдьте звідси. Ми їм повідомили, що в нас йде відпрацювання. Вони покликали на допомогу ще близько 150 чоловік і почали із застосуванням металевих бит та деревяних палиць і підручних предметів почали бити нас та машини, на яких ми приїхали.

У старателей своя правда и своя философия. Зарабатывают, и с законом не считаются.

- Я местний, отсюда. Я тут живу, і я в цьому лісі виріс, і ніяке дерьмо не має права мені тут запретити, щоб я тут жив. Ви ловіть тих, хто ловить. 

Сергей Родзин, руководитель Дубровицкого РО милиции:

- Зараз дуже багато людей просто мають це єдиним заробітком, і коли ми навіть затримуємо, вилучаємо помпу, на їх місце завтра приходять інші. Цю ситуацію треба вирішувати тільки в законодавчому порядку. Вона не може бути контрольована.

И милиционеры, и активисты убеждены - добычу янтаря время легализировать.

Роман Захарчук, общественный активист:

- Гинуть люди. Чим далі, тим більшою стає вакханалія. Населення стає некерованим. Правоохоронні органи не можуть ними керувати. Один одному проламують голови, палять хати.

Узаконивание его добычи, убежден человек, успокоит ситуацию. А местные бюджеты почувствуют, что в земле возле сел - миллионы гривен.

Роман Захарчук, общественный активист:

- Будуть державно-приватні структури, наприклад, комунальні підприємства. Вони відводять ділянки, люди заключають контракти, там працюють і спокійно здають товар. Потім теж комунальне підприємство, після того як вийняло звідти товар, проводить рекультивацію і повертає чи в лісгосп, чи в територіальну громаду.

Роман Захарчук приобщался к созданию законопроекта "О добыче и реализации янтаря". Активист говорит: проект несовершенен, но это - начало решения проблем нелегальной добычи солнечного камня. И отмечает еще один аспект: старатели, обогащаясь на сотни тысяч долларов, наносят ущерб природе на миллионы.

Олег Ткач, руководитель отдела Ровенского областного управления лесного и охотничьего хозяйства:

- Площа земель, пошкоджених нелегальним видобутком бурштину, становить приблизно 1300 гектарів, в тому числі тих земель, на яких потрібно проводити суцільні санітарні рубки, тобто де вже дерева або попадали, або вони всихають від цієї незаконної діяльності - біля 300 гектарів. Ми вже сто гектарів зрубали.