Скандал вокруг "Доступного жилья"

Дешевая рыбка - горькая уха. Что это народная пословица правильна - на собственном опыте убедились несколько сотен киевлян. Люди приняли участие в государственной программе "Доступное жилье", а теперь могут оказаться на улице.

- Це в нас кухня майбутня.

Просторная кухня, большая гостиная и детская комната. Все поместилось на вожделенных кадратних метрах. Одна беда - эта недвижимость женщине не принадлежит, хотя и заплатила за нее. А все из-за государственной программы, которая привлекла молодую семью льготным 30 процентами от стоимости. Для приобретения дешевого жилья семью заставили положить семидесятипроцентный вклад в банк.

Анна, пострадавшая:

- Ми дізналися, що банк не виплачує наші кошти, які ми внесли, й не перераховує на забудовника. Банк каже, що через великий відтік депозитних коштів вони зараз не взмозі перераховувати наші кошти.

То, что ее семья может оказаться под открытым небом - стало для женщины настоящим шоком.

Анна, пострадавшая:

- Але ж ми знаємо, що наші рахунки - це була цільова програма, вони не мали права використовувати ці кошти. Ми можемо залишитися і без квартири, і без грошей, і самі в боргах.

Из интернета Анна узнала, что таких, как она, в столице - сотни. Пострадавшие от государственных щедрот быстро организовались и пришли к власть имущим.

Иван, пострадавший:

- Люди вносили суми: якщо однокімнатна квартира - це в районі 350-400 тис, двокімнатна - 600-700 тис, трикімнатна в районі мільйона. Це громадянин налічними зібрав ці кошти - взяв кредит, одолжив у сусідів, у родичів, і віддав у банк. У мене безпосередньо зависає 180 тис гривень.

В Кабинете Министров людей выслушали. И направили в Национальный банк. Вот только там к ним никто не вышел.

- У нас будинок здається у грудні місяці, а багатьом уже будівельна компанія пред'являє претезії, що будинки готові. Але у зв'язку з тим, що кошти не внесені, компанія каже - раз така ситауація, ми ваші квартири продамо.

После неудачной попытки добиться правды в коридорах власти, вкладчики пошли к банку-должнику. Но здесь их тоже не ждали.

- Ну что говорят?

- Не хотят к нам выходить, вот и все.

Лишь после вмешательства журналистов Свидетеля представитель финучреждения все же предстал перед народом.

- Банк продовжує праціювати зі своїми клієнтами, в тому числі і з вами. Ми ні від кого не ховаємось. Будемо виплачувати біля 50 тисяч гривень. У перший день ми не змогли фізично це зробити.

Когда при таких темпах выплат на счета людей вернут почти 15 миллионов гривен, неизвестно. Да еще и застройщик подгоняет - мол, времени на приобретение жилья мало.

Игорь Кравченко, руководитель департамента строительной компании:

- Навіть без фінансування будемо робити все, щоби готовність була. Але гроші очікуємо. Тому що заборгованість достатньо висока.

Что же делать в такой ситуации пострадавшим, Свидетель спросил у правоведов.

Сергея Костыра, правовед:

- Зловживаючи довірою, змусили особу передати грошові кошти третій особі, яка фактично розпорядилася ними нецільовим шляхом і використала на свій росзсуд. Фактично це карний злочин, передбачений ст 191. ч 5 - розкрадання у особливо великих розмірах, а дії особи, яка направила пайовиків саме в той банк - це перевищення владних повноважень.

Поэтому вкладчикам советуют немедленно писать заявления в прокуратуру. Мол, только тогда приобретенные ими дома застройщик никому не продаст. А еще - всеми возможными способами давить на банк-должник.

Максим Шкуро, депутат Киевсовета:

- Нужно сделать элементарную вещь - приравнять эти деньги к депозитам. Либо признать их депозитами, либо другим законодательным актом прировнять их к депозитам. Тогда автоматически решается вопрос форс-мажоров. Сейчас мы обратимся к Верховному Совету, чтобы запустить этот вопрос по страхованию от форсмажора. Потому что банк любой может лопнуть.

Когда в дело вмешались журналисты, финучреждение пообещала вернуть львиную долю задолженного уже 20 мая.