Військові медики виявляють найвищий професіоналізм

Понад п'ять сотень поранених бійців від початку АТО поставили на ноги військові лікарі. Медики виявилися чи не найдієвішим підрозділом на початку збройного протистояння на сході України.

Бійці АТО кажуть: набоїв усіх калібрів - завжди вдосталь. А от із індивідуальними медичними пакетами та ліками на передовій - проблема.

Сергій, боєць Національної гвардії України:

- У бойца только ИПП, это индивидуальный перевязочний пакет и жгут, который нам выдали. Больше ничего нет. И аптечки, которые мы нашим фельшерам мы паковали сами. Ни обезболивающих, ничего. Все то, что мы смогли достать, грубо говоря, то оно и есть. А то, что выдавалось - ну вы меня извините, у меня ИПП 1982 года выпуска, соответственно все практически лекарства такого же года. В полевом госпитале профессионализм врачей довольно высокий, насколько я наслышан. Ну а на месте, что я могу сказать, если у нас фельшер, он никогда этим не занимался. Его призвали, дали ему сумку, сказали: на, работай.

Віталій Андронатій знає про ситуацію на Сході країни не з чуток. Його син нині на передовій, у Зеленопіллі. Щоправда, не з автоматом у руках, а в білому халаті лікує поранених. Чоловік упевнений - попри всі проблеми, медична служба чи не найпрофесійніший підрозділ української армії.

Віталій Андронатій, керівник Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України:

- Іде гібрідна війна, іде ізоляція підрозділів. Якщо там не буде лікаря, то я не знаю, скільки б залишилося із тієї кількості поранених, може б, половину не дійшло до госпіталів. Але бачите, завдяки цій тактиці всі поранені доставлені до госпіталів. Система медзабезпечення працює дуже надійно, можливо, навіть краще, ніж інші системи, і я не боюся навіть сказати такого слова, що напевно, єдина система, яка була готова до війни - це медична служба.

Найважливіше - це вчасно доправити пораненого бійця з польового шпиталю до повноцінної лікувальної установи. Та часто підрозділи АТО бувають заблоковані терористами, тож головне завдання медиків - не допустити погіршення стану пацієнтів. Евакуйовані ж з гарячих точок отримують повноцінне лікування у вітчизняних медзакладах. У столичному військово-клінічному центрі нині близько 120 таких вояків.

Анатолій Казмирчук, керівник головного військового-клінічного центру:

- Це поранення кінцівок, голови, тулуба. На першому місці ушкодження кінцівок, звичайно. Можливості нашого центру, фаховий склад нашого лікарського, сестринського персоналу дає можливість надавати необхідну допомогу цим пораненим.

Допомагають швидше одужувати пораненим і волонтери. Тамара Савченко 20 років пропрацювала лікарем-психологом у військовому шпиталі. Тож навіть уже на пенсіі прийшла підтримати недужих бійців.

Тамара Савченко, волонтерка:

- Постраждалі зараз хворі, таких страшних ран ніколи не бачили. Це розірвані буквально хворі, це комбіновані ранєнія. Наша зараз задача - вселити в них життя й надію. Що життя продовжується, що воно ще буде мати інші краски.