Харків з останніх сил допомогає хворим дітям з зони АТО

Хворих дітей із зони АТО доправляють до Харківської обласної лікарні. Малі пацієнти лежать головно з хронічними або гострими недугами, не пов'язаними з війною. Найбільше - немовлят, народжених в екстремальних умовах. Окремо одужують троє дітей, поранених вибухом артилерійського набою - небезпечного предмета знайшов і приніс на подвір'я страший брат. Він сам і ще двоє підлітків під час вибуху загинули.

Олександра Лукова, пацієнтка:

- Мы собирались уже идти домой, и резко пришел мой двоюродный брат. И он принес вот это все, снаряды и оружие. И он нечаянно упустил снаряд, и он ударился об камень и случился взрыв. И потом, я смотрю, трое лежат. А остальные... Там даже был велосипед - его на три части разорвало. 

Лихо сталося в Артемівському районі 30 липня. Тоді загинули троє людей, поранені шестеро. П'ятнадцятирічна Олександра тільки тепер оговтується від шоку й може розповідати. Її молодший братик та однорічна племінниця досі плачуть, коли в палату заходять чоловіки.

Олександра Лукова, пацієнтка:

- Смотрю, все лежат, все черные, обгорелые. Было страшно. Все было в крови. Я сама была в крови. Потом нам помогли, нас начали везти в Артемовскую больницу. И пока я ехала, я держала свою ногу так вот, за косточку, и косточка мне все время била по моей руке. Было очень больно.

А це вже інший відділ - реанімації новонароджених. Крихітні пацієнти - від кількох годин віком і 500 грамів завважки - тут під невсипущим контролем лікарів. Кількох немовлят рятували буквально із зони АТО.

Михайло Перхун, завідувач відділу Харківської обласної дитячої лікарні:

- Из-за боевых действий ребенка из Луганской области доставили в поселок Сватово, своим транспортом. А мы забирали уже из этого поселка к нам в отделение, по пути оказывая неотложную помощь.

У сусідньому відділі немовлята лікуються разом з мамами. Тут багато жінок з Донбасу. Світлана з Луганська, і доньку народила там.

Світлана Клочко, пацієнтка:

- Мы попали по скорой, в нашу, районную больницу. А уже оттуда, из-за того, что нет оборудования, специалистов, которые могли бы помочь моему ребенку - направили сюда, на Харьков. Но из-за такой ситуации в стране побоялась скорая везти нас сюда. Мы ехали своим транспортом.

На межі з Харківською областю Світлану з донькою зустріли й доправили до лікарні авіацією. Жінка нині зосереджена на здоров'ї дитинки, та подумки весь час вертається додому.

Світлана Клочко, пацієнтка:

- Я надеюсь. Если будет куда возвращаться. Потому что там... тяжело. Ситуация очень тяжелая. Мы-то пока здесь. Эта ситуация, с ребенком, немножко отвлекает от всего. Но я надеюсь, конечно, что будет куда возвращаться.

Оксана Ковальова - мешканка Слов'янська. Не покидала міста навіть у найстрашніші дні. Тільки народжувати жінка поїхала в Ізюм, за межі "зони". Незважаючи на проблеми, все закінчилося добре.

Оксана Ковальова, пацієнтка:

- Ребенок сильно крупный был. И роды стремительные. Асфиксия была. И забрали на следующий день в Харьков. Ну да, четыре с половиной, 58 см.

За приблизними підрахунками харківської мерії, нині в місті перебуває щонайменше 10 тисяч переселенців. Які потребують жител і роботи, садків і шкіл для дітей, соціального захисту та медичної допомоги.

Світлана Горбунова-Рубан, заступник Харківського міського голови:

- Мы всячески стараемся особождать этих людей от каких-либо покупок дополнительных. Нам это очень тяжело обходится, фантастически тяжело. У нас только на учете 368 беременных женщин, рожать все будут! И 84 уже родили. А вы понимаете - что такое родить ребенка? Это родовой набор, это приданое, это коляска, это детское питание, это питание в конце-концов самой матери.

У лікарні ж медики кажуть: хвороби діток відволікають матерів від сумних думок про події на Донбасі. Спрацьовують природні механізми захисту.

Тамара Забровська, завідувач відділу Харківської обласної дитячої лікарні:

- Они очень... так природой задумано: они сосредоточены на своих детях, они сосредоточены на их здоровье, и меньше думаю об окружающем, о том, что их ждет.