Фестиваль капоейри в столиці

Вони можуть здобути перемогу над опонентом, навіть не торкаючись його. Гнучкі та спритні, а в бій ідуть лише з музикою… В Києві відбувся щорічний міжнародний фестиваль з капоейри.

Він спостерігає за майстерністю українців у синьо-жовтій футболці. Її подарували київські приятелі. Вже більше десяти років щорічно Местре Руї прилітає з сонячної Бразилії, щоб передати свій досвід охочим.

Местре Руї, тренер з капоейри:

- Безліч разів я прилітав до України. Та лише цьогоріч в мене з'явилася така яскрава футболка кольорів національного стягу. Подарували друзі. Україна- це частина капоейри, тому тепер частинка цієї країни зі мною.

А ось Тетяна повсякдень працює біохіміком. Попри це, останні сім років кожну хвилину дозвілля присвячує капоейрі. Фестивалю з бразильськими навчителями пропустити не могла.

Тетяна, учасниця фестивалю:

- Меня привлекла необычность. В капоэйре есть не только атаки и уходы от нее, у нас есть еще и музыка! В зависимости от того, какая музыка выбрана, какой ритм, мы взаимодействуем в центре круга. 

Білявка з довгими віями - просто Марія. Приїхала до столиці з окупованого Криму. Там вона тренерка з бойових мистецтв. Проте зізнається: застосовувати власні навички в небезпечній ситуації не доводилося.

Марія, учасниця фестивалю:

- На практике нет. Все-таки лучший бой - тот, который не состоялся, и внешность бывает обманчивой. Я чувствую себя уверенной, но не более того.

Журналістам Свідка дівчина демонструє базові рухи капоейри.

- То, с чего начинается капоэйра - это джинги, это базовый шаг, от него и разучиваются все остальные удары, уходы, атаки, перемещения.

Та лише кілька хвилин тренувань результату не дають. 

- И параллельные ноги, и моя контратака...

Попри це, капоейристи запевняють: опанувати це бойове мистецтво може кожний.

Ігор Ветринський, керівник центру розвитку бразильської культури:

- Начиная от многодетных матерей, дальше бизнесмены, программисты, кандидаты наук, охват самый широкий, капойэрой можно заниматься всем и хоть с трех лет, и в сорок, и семьей!

Свою енергію витрачають тут і Леся й Орест. Діти кажуть: до капоейри небайдужа й їхня мама. Проте в квартирі для бразильської техніки - замало місця.

- Багато меблів, так! І тому розбивати вазони ми не можемо! Не хочеться. Знання з капоєйри потрібні для гарної фігури та щоб захиститися від хуліганів.

У дружньому колі й під ритми звичної музики. Саме так триває безконтактна сутичка українців, охочих до бразильських боїв.

Местре Руї, тренер з капоейри:

- Капоейра завжди асоціювалася, у першу чергу, з акробатикою. За довгі роки люди удосконалювали власні здібності. Нині капоейра в Україні така сама, як й в Бразилії. Є лише різниця у музиці, мові та культурі…