У Харкові нетверезий батько забув на морозі візочок з немовлям

П'яні батьки серед ночі забули на вулиці 5-місячного сина в Харкові. Немовля у візочку знайшли перехожі та викликали швидку. Тієї ночі на вулиці було мінус двадцять. Дитинку доправили до лікарні.

Віктор, батько загубленого хлопчика:

- Это моя вина, конечно. Я не спорю.

У святкову ніч подружжя, повертаючись з гостей, посварилося. Дружина із старшою, трирічною донькою, пішла додому. А батько - з 5-місячним Єгором - зустрів якусь компанію. Подальших подій він просто не пам'ятає.

Костянтин Шеремет, співробітник ГУ МВС України у Харківській області:

- Мать ребенка оставила отца с ребенком и ушла домой. А отец продолжил отмечать праздник на улице с незнакомой компанией. И как он оставил на улице этого ребенка - он не смог пояснить в силу сильной степени алкогольного опьянения. Он просто банально забыл ребенка. Оставил его напротив автозаправочной станции. И ушел - даже ему в неизвестном направлении.

Візочок з покинутим Єгором перехожі знайшли аж близько четвертої ранку - неподалік від заправки. Викликали швидку і віддали дитинку лікарям.

Євген Жицький, прокурор Київського району м. Харкова:

- В неї будь-яких тілесних ушкоджень при огляді фахівцями не встановлено. Водночас було почервоніння горла, нежить, а також інші симптоми застуди, які характерні для перебування на відкритому повітрі тривалий час.

Нині маленький Єгор у дитячому будинку. Персонал закладу каже: малюк доглянутий і достатньо розвинений. Він вже робить перші кроки, охоче грається з вихователями. Якщо слідство доведе провину недбалого батька, того його можуть позбавити волі на два роки. Матері загрожує штраф.

Костянтин Шеремет, співробітник ГУ МВС України у Харківській області:

- Рассматривается вопрос об отобрании ребенка без лишения родительских прав на данный момент. Комиссией был осуществлен выезд по месту жительства данных родителей и детей. Были обследованы жилищно-бытовые условия.

За даними слідства, налякані тим, що можуть втратити сина, батько й мати заходились виправлятися. Вони навіть одружилися, хоча кілька років жили поза шлюбом.

Ганна Чаган, мати загубленого хлопчика:

- Так получилось. Это наша вина. Мы не отрицаем. Мы осознали все наши ошибки. Делаем все документы, установили отцовство, расписались. Делаем все, что в наших силах. Делаем ремонт. Хотя делаем вдвоем, нам никто не помогает.

Ганна переконує: те, що сталося, не закономірність, а прикрий випадок. У дитячому будинку підтверджують: жінка відвідує сина майже щодня і справляє враження хорошої матері. Чи переконають вони з чоловіком суддів, яким вирішувати - повернеться Єгор до родини чи чекатиме в дитячому будинку на інших, кращих батьків - покаже лише час.