На Сумщині ненька та дідусь ділять дворічного хлопчика

Війна за дитину. З ким мешкати дворічному Денискові - не можуть вирішити його найближчі родичі. Дідусь не вірить у виправлення невістки й домагається позбавлення її батьківських прав. Але мати малюка намагається довести, що неважливо, за яких умов зростатиме її дитина, аби - поруч із нею.

Понад рік тому маленького Дениса забрали до будинку дитини. Його батько потрапив за ґрати за крадіжку, і мати на сина перестала зважати.

Віктор Троцький, дідусь хлопчика:

- Ну він одставав так десь на полгодика по развитию, по медицинской карточке, там прочитував, і признаки дистрофії були от голоду, не ходив. Запустили його, самі пьють, а він голодний.

Дідусь неабияк перелякався за онука, адже мати до малюка приїздила всього кілька разів. Тож щотижня провідував Дениса та оформляв папери, аби забрати хлопчика до себе. Нині малий розвивається за віком, ще й опановує дідову професію.

- Рулюй, раз вправо давай, знаєш, де право?

Та останнім часом дідусь переймається, що онука від нього заберуть і повернуть матері. А тому звернувся до суду, щоби позбавити її прав на дитину.

Віктор Троцький, дідусь хлопчика:

- Я понімаю, шо в дитини повинна бути мама, і слово мама - це святе, я б навіть би даже, ну, я давав можливість, щоб вона проживала в мене, там три тижні жила, вона жє побігла, напилась, такий образ жизні вела. Навіть зараз би міг узять, хай живе разом з дитиною, занімається, але цього не відбувається.

Цікавилися поведінкою жінки й у міліції.

Олена Мироненко, співробітниця Тростянецького РВ міліції:

- За невиконання нею батьківських обов'язків. На даний час рішення по адміністративному протоколу не прийнято, так як тривалий час дана громадянка, ми не змогли встановити її місцезнаходження.

Жінка нині мешкає зі співмешканцем у цій будівлі на околиці села. За десяток кілометрів від дитячого садочка. Ззовні не видно жодних вигод для дворічної дитини. Матір ми знайшли на роботі, сповнену рішучості боротися за сина.

Аліна Цьома, мати хлопчика:

- Я імею повне право забрать, і якщо вже так пішло, як він сказав, шо він пішов уже в суд, адвокатів понанімав, то звиніть, пожалуйста, начав він перший війну, то і я начала війну.

Жінка запевняє - переоцінила своє життя та намагається змінитися.

Аліна Цьома, мати хлопчика:

- Не гуляю, не п'ю, не бігаю там по кабаках, по ресторанах не сижу, не шляюсь де попало, не хожу оборвана.

Та от дідусь у позитивні зміни невістки не вірить.

- Я рідна мати.

- У тебе його заберуть опять в детдом.

- Не заберуть у мене його.

- А травма для дитина яка?

Ця жінка не заслуговує на позбавлення батьківських прав - певні соціальні працівники. Хоча й не відкидають, що до справи цієї родини доведеться повертатися не раз.

Наталія Воробйова, керівник служби у справах дітей Тростянецької райдержадміністрації:

- Будемо намагатись якомога більше на допомогу, щоб, звичайно, дитина залишилась в сім'ї і повернулась на виховання рідній матері. Cім'я на контролі, і якщо, звичайно, будуть якісь проблеми, буде поставать питання відібрання чи позбавлення її обов'язково.

Щоправда, в соцслужбі переконують, що до таких побутових умов дитини не повернуть. Матері дали час поліпшити їх. 

Інна Бондаренко, керівник Центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді:

- Але зараз цього неможливо, тому що умови санітарні та матеріальні не відповідають тому критерію, щоби повернути дитину додому. Аліні треба якось находити спільну мову з дідом хлопчика, тому що вони мають рівні права на виховання.

Останнє слово - за судом. Там уже наступного тижня вирішуватимуть долю Дениска.