Нові рівні безпеки ЧАЕС

Новий об'єкт Укриття, сучасне сховище та заводи з переробки радіоактивних відходів. Чи допоможуть ці новації убезпечити українців від наслідків аварії на ЧАЕС? Та чи вдасться не допустити екологічної катастрофи?

30-кілометрова зона відчуження. 29 років від часу Чорнобильської трагедії природа намагається приховати колишні ознаки людського існування. А поблизу самої ЧАЕС цілодобово кипить робота. Поспіхом збудований Саркофаг після аварії 1986-го вже тріщить по швах, і його руйнація може призвести до нової катастрофи. Передбачити наслідки годі. Тож уже 5-й рік поспіль понад тисячу фахівців із різних країн зводять велетенську арку.

Олександр Храпач, кореспондент:

- За моєю спиною так званий об'єкт Укриття. Розміри цієї інженерної споруди справді вражають: це 250 метрів у ширину і майже 110 у висоту. Експерти переконують: технологічний комплекс зможе у повній мірі замінити старий саркофаг та стримати смертельну радіацію.

Інженери кажуть - аналогів такого будівництва у світі ще не було. Зібрана докупи конструкція важитиме приблизно 27 тисяч тон. Та це лише початок. Адже головне завдання - змінити застарілий саркофаг і нарешті почати розбирати радіоактивні завали та відправляти їх на утилізацію.

Петро Британ, інженер групи керування будівництва проекту Укриття:

- Под аркой будет смотнирован кран. Его назначение - произведение работ над объектом Укрытие. Как демонтажных работ, так и работ по обслуживанию. То есть он будет автоматизирован и будет управляться дистанционно. Впоследствии предполагается демонтаж существующих строительных конструкций, извлечение как радиоактивных материалов. 

Та просто закопати в землю радіоактивне сміття небезпечно та безглуздо. Тож на території ЧАЕС звели сховище. Його ресурс - ґарантовані 100 років безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива. Будівля ззовні схожа на моноліт із бетонними стінами щонайменше метр завтовшки. Уже працюють і два заводи з переробки відходів - рідких і твердих. Тут усе - за останнім словом техніки. Цей маніпулятор на вигляд доволі кремезний і незграбний, та оператор за допомоги лише джойстика може виконувати надточні маніпуляції та сортувати ядерний мотлох.

- 4 разных шлюза для загрузки бочек, и отходы сортируются по разным характеристикам: высокоактивные, прессуемые-непрессуемые. Сортируются и уже сюда закладываются.

За десятки років рідкого радіоактивного сміття накопичилося майже 30 тисяч кубометрів.

Сергій Грінченко, заступник керівника цеху з переробки радіоактивних відходів:

- К примеру, 100 кг жидких отходов поступает в миксер. В этот же миксер поступает 250 кг цемента. Происходит замес и выгрузка в упаковочный комплект. Цемент мешается, выливается в бочку. 7 суток ждем в зале выдержки. Подтверждаем критерии приемки и отправляем на захоронение.

Після переробки Чорнобильського радіоактивного непотребу ці заводи не зупиняться й можуть приймати небезпечне сміття з інших 4 українських атомних електростанцій. Утім, у ЧАЕС переконують: світовим могильником радіоактивних покидьків Україна не буде.

Валерій Сейда, перший заступник керівника з планування та зняття з експлуатації ЧАЕС:

- Ввоз радиоактивных отходов из-за рубежа у нас запрещен законом. То есть этот вопрос никогда ни нами, ни другими предприятиями даже не рассматривался. Есть закон, который мы безусловно выполняем.