Знайшли дідуся, котрий втік зі столичної Лікарні швидкої допомоги

Його таки знайшли - живого. І зовсім випадково. Історію чоловіка, що загадково зник з київської лікарні, ми розповідали вам тиждень тому. Родичі звинувачують медиків у знущаннях із хворого. Мовляв, тому він і пішов з лікарні. Працівники ж закладу своєї вини не визнають. Чому чоловік з тяжкою травмою голови втік від медиків, де він блукав і як повернувся в родину?

Тиждень тому Олександр тримав у руках фотокартки свого тестя. Він благав небайдужих допомогти знайти Федора Анатолійовича. Дідусь потрапив до лікарні з розбитою головою два тижні тому. І на восьмий день лікування таємниче зник з медзакладу.

- Это самая последняя фотография отца Федера. Я еще раз обращаюсь ко всем. Люди, помогите найти нам нашего папу.

І ось він - схудлий, але усміхнений, а головне - живий. Федір Анатолійович погано пам'ятає, що з ним сталося. Розповів - з лікарні пішов, бо там йому було погано. Каже, його постійно ображали та прив'язували до ліжка.

Федір Токаренко, хворий:

- Искал свой дом и нашел, дом есть дом, а больница - это тюрьма.

Весь цей час Федір Анатолійович блукав лівим берегом столиці. Вулицями ходив, загорнувшись у лікарняну ковдру. Про свої мандри розповідає мало - каже, все було наче в тумані.

Федір Токаренко, хворий:

- Вот познакомился так на улице с человеком, он говорит: хочешь, переночуй у меня пару дней. Я говорю: давайте. На улице ночевал два дня, а потом меня уже зять нашел на машине.

Що їв та де брав гроші - не пам'ятає. Хоча рідні, які в пошуках зниклого їздили містом, з'ясували, що часто його бачили й допомагали безхатченки. 

Олександр, родич хворого:

- Начали опрашивать бездомных, потому что думали, что он где-то к ним прибился, и некоторые его узнавали на фотографии, рассказывали мне, что видели, как он сдает бутылки. На приеме стеклотары подтвердили, что его там видели.

Федора Анатолійовича знайшли за тиждень пошуків. Коли надій побачити рідну людину живою залишалося з кожним днем дедалі менше, пролунав довгоочікуваний дзвінок.

Олександр, родич хворого:

- Она говорит: Саша, по-моему, я его нашла, у меня чуть не выпал телефон. Я посмотрел так на жену - у нее улыбка на 32 зуба, она уже по моим глазам прочитала, что мы его нашли.

Телефонувала знайома. Вона зовсім випадково помітила Федора Анатолійовича у транспорті, яким їхала додому.  

Тетяна Стець, кореспондентка:

- Федора Анатолійовича знайшли на цій вулиці, за 10 кілометрів від лікарні, в якій він лікувався. Він їхав у маршрутці і нічого не пам'ятав - хто він, де знаходиться і що тут робить. Те, що його знайшли - просто щасливий збіг обставин.

Олександра, подруга родини:

- Мы присели, я с ребенком была, после дачи уставшие, и или кто-то передавал мне деньги, я не помню, просто обратила внимание - мужчина сидит. Смотрю - вроде дядя Федор. Я просто не поверила, что такое может быть.

У цю маршрутку Олександра сіла випадково. Мала намір їхати іншою, утім, щось її неначе штовхнуло, й вона зайшла в салон мікроавтобуса, де був дідусь.

Олександра, подруга родини:

- Так как 45-ая только подъехала, я очень устала и хотела очень домой, и думаю - так 445, она быстрее отправляется. Вот так вот - это просто случай.

Нині лікарі вже іншого медичного закладу обстежують хворого. У нього затягнулися рани на голові та розсмоктався набряк мізку. Утім, через те, що чоловік тривалий час не вживав ліків, йому стало гірше - в психологічному сенсі. Медики кажуть: у Федора Анатолійовича всі ознаки шизофренії. Остаточний діагноз повідомлять пізніше. 

Олександр, родич хворого:

- Я, конечно, благодарен Богу, что у нас Федор даже, можно сказать, стал лучше. То есть организм восстановился. Но те переживания, тот кусок жизни, который у меня украли и у семьи. Поверте, когда ты возвращаешся домой как глава семьи, и на тебя смотрит жена и ты не можешь ей ничем помочь, и это продолжается более чем неделю, это было очень больно.

Тим часом родичі пробачати недбальство медперсона лікарні швидкої допомоги, з якої втік дідусь Федір, наміру не мають. Кажуть, що в закладі до людей ставляться гірше, ніж до тварин. То ж шукатимуть справедливості близькі дідуся в судах.