Братовбивство на Рівненщині

На Рівненщині брат зарізав брата. Мотивів убивства батьки й досі не розуміють. Кажуть, 34-річний син став особливо агресивним після повернення із зони АТО. І буквально з перших днів демобілізації почав зловживати спиртним. Постійна пиятика останні кілька місяців й зробила свою справу того трагічного вечора. У крові братовбивці експерти виявили алкоголь, кількість якого перевищувала норму в тринадцять разів!

Світлана Прокопчук, кореспондентка:

- У Підгайцях історією сучасних Каїна та Авеля шоковані. За одну мить батьки втратили двох синів. Ігоря назавжди, а Валентина - на довгі роки в'язниці.

У родині Парфенюків троє синів. Приблизно о десятій вечора батько сидів із ними на подвірї. Середній Валентин, кажуть батьки, якраз повернувся додому нетверезим. Утім, був дуже спокійний, ніхто навіть подумати не міг, який жах станеться вже наступної миті.

Микола Парфенюк, батько загиблого:

- Ми сиділи там, говорили, а Валік от тут сидів. Чого він кинувся? Він ні з того, ні з сього кинувся. І Ігор скочив, каже: не зачіпай батька. Дивлюся, падає.

Ігор впав, як підкошений, просто посеред двору. Рідні 28-річного чоловіка не одразу зрозуміли, що з ним сталося. Найстарший із синів, Руслан, кинувся йому на допомогу, робив штучне дихання, кілька разів телефонував на швидку. Валентин тим часом витер закривавленого ножа і заховав його до кишені. Холоднокровність вбивці здивувала всіх.

Микола Парфенюк, батько загиблого:

- В нього постоянно був той ніж. Він постоянно ним грозився, що я ножика маю, такий складний.

Як з'ясували, Валентин влучив брату просто в серце. Той ще кілька хвилин пробув непритомний і помер.

Світлана Парфенюк, мама загиблого:

- Він дуже добрий був. Що не попросиш, завжди все зробить. Ми оце планували на цю суботу вибирати картоплю. Казав, що я буду косити, а ви будете зносити гілляччя. Дуже добрячий був.

Микола Анатолійович - інвалід. Через хворобу втратив ногу. Каже: на місці Ігоря мав бути саме він. Молодший син так захистив його від старшого, бо той не вперше без причини нападав на батька.

Микола Парфенюк, батько загиблого:

- Пару днів назад он побив...

Валентина батьки останнім часом боялися. Він нещодавно повернувся із зони АТО. До його демобілізації про конфлікти в родині в селі не чули взагалі. 

Жанна Голоюк, Підгаєцький сільський голова:

- Особливих претензій до сім'ї не було. Хлопці як хлопці. Час від часу, звичайно, зловживали спиртним. Валентин був призваний по мобілізації в зону АТО. Прослужив півроку, був контужений. Повернувся сюди додому, лежав у шпиталі в нас в Рівному. Потім був реабілітаційний період.

Із травня Валентин був удома. А півтора останні місяці для його рідних життя в хаті не було. Діставалось навітя старенькій бабусі.

Євгенія, бабуся загиблого:

- Мала три тих во…то він їх вибив.

- Зуби?

- Да. А бив оцього, що зарізав, то бив Ігоря головою у поріг в веранді. А я його обороняла. А він що мав його, то мене сюди і вибив.

Заспокоїти агресивного сина могла тільки мама. Втім, того вечора вона була в хаті. Крику чи сварки не чула, позаяк Валентин напав на брата мовчки. 

Любов Гуда, співробітниця УМВС у Рівненській області:

- Згідно з довідкою медичного освідчення встановлено, що у крові зловмисника виявлено 2,7 проміле алкоголю. За фактом умисного вбивства відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України. Наразі він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання.

Вбитого Ігоря батьки поховають завтра. А ув'язненого Валентина, вочевидь, навідають кількома днями пізніше. Зі сльозами на очах батьки зізнаються: страшний злочин чоловікові вони пробачать, бо незважаючи на все, він залишається їхнім сином.