Музиканта, котрий до останніх хвилин був на сцені, поховали на Львівщині

Сьогодні на Львівщині попрощалися з Іваном Вощиною - музикантом легендарної Пікардійської терції. Його серце зупинилося раптово. Одразу після виступу гурту на відкритті реконструйованого Луцького стадіону Авангард. Щойно пікардійці закінчили співати і вирушили зі сцени у гримерку, Іван знепритомнів. За хвилину біля чоловіка вже були лікарі, але врятувати музику вже не змогли. Попередня причина смерті - відірваний тромб. Артист не дожив до свого 58-річчя лише один день.

На літургію прийшли лише ті, для кого смерть співака - це нестерпний біль: родичі та близькі друзі. Пікардійці не можуть повірити, що Івана вже немає, адже ще два дні тому були з ним на сцені. Це і є той концерт у Луцьку, після якого сталася трагедія. На кадрах видно, що музикант не зупиняється ні на мить. Запальні танці викликають захват у глядачів. Та за цей сценічний кураж артист заплатив життям. Іван Вощина помер через 10 хвилин у гримерці. Буквально на руках у свого давнього друга, звукорежисера пікардійців Богдана Стефури.

Богдан Стефура, звукорежисер Пікардійської терції:

- Після виступу прийшли в роздягалку і прямо в роздягалці, в посмішці, людина просто сіла і впала. І всяке. Звичайно, там необхідні процедури робили йому відразу, штучне дихання.

У Івана Вощини відірвався тромб, це і призвело до зупинки серця. Чоловік не дожив одного дня до свого п'ятдесятивосьмиріччя. Несподівана смерть до глибини душі вразила його друзів-музикантів.

Володимир Якимець (Дональд), співак Пікардійської терції:

- Він був надзвичайно світла людина, це багато емоцій, багато життєрадісності, багато добра, багато надії, багато оптимізму. Який він був на сцені, таким він був в житті.

Оксана Муха, співачка капели Трембіта:

- Знаєте, він себе ніколи не економив. Він ніколи не економив себе на емоціях, на емоції, на позитиві. Це єдиний перкусіоніст, єдина людина, яку я бачила, яка живе тим, що робить. Отак от в нього все тіло працює - він пританцьовував завжди. Він рухався, він завжди був з усмішкою.

Музична кар'єра Івана Вощини почалася понад двадцять років тому. Він був перкусіоністом - грав на ударних інструментах. Зокрема, на дрібних ручних. Це роль другого плану, але Іван своєю розкутою, щирою та запальною поведінкою на сцені часто затьмарював іменитих виконавців.

Богдан Стефура, звукорежисер Пікардійської терції:

- Він працював в Лєонтьєва, в Росії, тоді його забрав Варум. Тепер от останні колективи в яких він працював - це Мандри, також старі, відновлені, також у нас в Пікардійській терції, і він брав участь у Трембіті, у цьому великому проекті, де є оркестр, хор і солісти, в проекті "Івасюк".

Іван був неймовірно працьовитим, розповідають його друзі. Ніколи не скаржився на погане самопочуття.

Славко Нудик, співак Пікардійської терції:

- Він працював у стількох колективах на свому творчому шляху, що він практично ніколи не відпочивав. Він навіть за життя говорив, що це так, я взагалі не розумію, каже, пасивний відпочинок, для нього такого поняття не існувало ніколи.

Це останні оплески Іванові Вощині. Такою є давня традиція - коли тіло музиканта виносять із храму. Поховали Івана Вощину на кладовищі в його рідному селі Сокільники.