Як зустрічали Надію на українській землі

Надія Савченко в Україні! Льотчицю Помилували в Росії та обміняли на співробітників Головного розвідувального управління Російської Федерації Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова, затриманих на Донбасі та засуджених в Україні до 14 років позбавлення волі. Борт номер один із українкою на борту приземлився в Борисполі близько 15 години. До речі, повернення Савченко до останнього було утаємничене. Як зустрічали Надію на українській землі і чому вона була боса?

Єгор Бабак, кореспондент:

- Приліт Надії Савченко викликав неабиякий ажіотаж, десятки камер, ще більше журналістів. Всі хочуть поспілкуватися із українською льотчицею.

Паркан перед злітною смугою ледь витримує натиск. Не проштовхнутись і на вході до літаків. Десятки журналістів і телекамер. Усі - в напрузі та напоготові. Кидаються бігти за Надією. Та виявляється - фальстарт. То просто пройшов повз один із охоронців. Зустрічати Надію приїхала її мати із сестрою. Жінка дуже знервована, каже, що й гадки не мала, що її дочка сьогодні повернеться додому.

Марія Савченко, мати Надії Савченко:

- Ну я не знаю, що я скажу. Нервую, здорово нервую, але требя якось удержаться, щоб не заплакать.

Звістка про те, що колишню бранку обміняють на російських ГРУшників, і справді була суцільною несподіванкою. Та дві киянки - Євгенія та Юлія - швидко зорієнтувалися і приїхали в Бориспіль. Зі стрічок новин дізналися, коли літак вилетів із Росії, та розрахували приблизний час прильоту. Вітатимуть Надію польовими квітами.

Юлія, киянка:

- Подумали, що це шикарна ідея - ми можеме приїхати привітати Надію особисто. І справді здивована, що таких людей, які приїхали привітати Надію, дуже мало, але все одно ми щасливі, що маємо можливість бути тут.

Тільки-но Надія Савченко з'являється - журналістам зриває дах і вони беруть її в кільце.

- Слава Україні!

- Журналісти, для початку навчіться поважати людський простір. Порозходьтеся!
 
Коли пристрасті трохи вляглися, Надія виступає з першою промовою.

Надія Савченко:

- Хочу сказати "дякую" тим, хто бажав мені добра, тому що завдяки вам я вижила. Хочу сказати "дякую" тим, хто бажав мені зла, тому що на зло вам я вижила. І хочу сказати "дякую" тим, хто був байдужий, за те, що не мішали.

Квіти та подарунки вона приймала також неохоче. Швиденько попрямувала до кортежу. Чомусь босоніж. 

- Вона не хоче квітів.

- Так, послухайте, я дам відповіді на всі ваші запитання. В мене попереду не один день життя, якщо, не дай бог, не пристрелять.

Бус уже рушив, коли помітили казус! Туди забули посадити... матір Надії.

- А де мама?

- От мама. Марія Іванівна, сідайте, будь ласка.

Та вже після цього з Борисполя звільнена українка поїхала до президента на Банкову.