Агата Крісті, Жан-Крістоф Гранже і Кормак МакКарті в огляді Наталі Маслової

Не обіцяю вам зустрічі з міс Марпл чи Еркюлем Пуаро. Не цього разу. Адже ці майстри розслідувань і тонких умовиводів не жили в древньому Єгипті. Незвичайний для Агати Крісті антураж, незвичні персонажі. Це - "Помста Нофрет". Неспішно знайомимося з великою родиною Імхотепа - служителя культу "ка".

Одного разу він приводить в будинок наложницю Нофрет. І з'являється динаміка. Підступи, свари і... смерть нісенітної красуні. Але це лише відправна точка циклу вбивств. Сімейство тане на очах, кількість родичів, а тому, і підозрюваних, зменшується. Втім, типовий прийом тітоньки Агати. Читайте, щоб перевірити - як скоро зумієте обчислити головного лиходія?

Більш похмурий світ - у Жана-Крістофа Гранже в "Чорній лінії". Моторошний, лякаючий, але захоплюючий та інтригуючий трилер. Журналіст-криміналіст Марк Дюпейр, який весь вільний час вивчає поведінку маніяків, зацікавився Жаком Реверді - його підозрюють у скоєнні серії жорстоких вбивств. Він хоче зрозуміти мотиви вбивці, мета, яку той переслідував, логіку його дій. Щоб поспілкуватися з замкненим у психлікарні злочинцем, Марк починає писати йому листи - від імені потенційної жертви. Звичайно, це небезпечно, адже Реверді розумний, проникливий і жорстокий.

Небезпечними здаються і почуття, які викликає його особистість - мимоволі вбивці починаєш симпатизувати. На цей гачок попався й сам дослідник внутрішнього світу вбивці.

Кормак МакКарті "Старим тут не місце". Не здивуюся, якщо ви давно подивилися однойменний фільм. Першоджерело багатьом подобається значно менше - любителі екшена не завжди готові читати кіносценарій. А роман можна назвати саме так - мінімум почуттів, максимум дій, скупі пропозиції і майже повна відсутність пунктуації. Кожного разу на місці, де має стояти кома, ти спотикаєшся, подумки ставиш її, а після вже не читаєш, а слухаєш і бачиш.

Здається, МакКарті наплювати на закони побудови сюжету - навіщо детально промальовувати епізоди, важливіше донести свою ідею. І він робить це (лаконічно і блискуче) за допомогою дійових осіб - ветерана війни у ​​В'єтнамі, який поцупив у наркоторговців валізу грошей; психопата-вбивці, що йде по його слідах, і шерифа, що розплутує цю справу. Але головне інше - МакКарті зумів перетворити кривавий бойовик в психологічно-філософську книгу. Про життя і смерть, про минуле та сьогодення, про силу спогадів і про ставлення до близьких.