Офіційна позиція "Інтер Медіа Груп" щодо прийнятого Верховною Радою в першому читанні закону "Про внесення змін у деякі закони України щодо мови в аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації"

"Інтер Медіа Груп" завжди виступала проти заборон. Ми також категорично проти цього закону, який практично забороняє використання в телевізійному ефірі України будь-яких мов, окрім української. І питання не у відношенні до мови – української або російської. Питання щодо прав людини. Цей закон порушить права мільйонів громадян України, для яких російська мова є рідною. А також він порушить права інших носіїв регіональних мов, яких, крім російської, в Україні 17. Крім того, цей закон вносить розкол у суспільство, нагнітає і без того напружену ситуацію. Ми сподіваємося, що депутати не приймуть закон у другому читанні. Крім усього іншого, цей закон не сприяє розвитку українського телебачення. Навпаки, він завдасть серйозної шкоди. Неможливо створити в потрібному обсязі якісний контент українською мовою або в таких же обсягах зробити якісний дубляж – отже, погіршиться якість телевізійного продукту українською мовою. Ємність українського телевізійного ринку не дозволить створити якісний різножанровий україномовний продукт в обсягах, яких вимагає цей закон. Це призведе до падіння телеперегляду українського телебачення: багато глядачів мають можливість альтернативного перегляду каналів, які їх влаштують, через інтернет-платформи і супутник.

Російська мова – одна з світових мов. Цією мовою мільйонними тиражами видано навчальну і художню літературу, знято безліч якісних фільмів. Не можна позбавляти українців доступу до такого важливого вмісту. Ми вже бачимо, до чого призвів закон про введення квот на україномовні пісні на українських радіостанціях, – скільки в ефірі з'явилося низькопробного продукту.

У Латвії на законодавчому рівні була застосовано квоту в обсязі 75% телевізійного мовлення в день латиською мовою. Проте Конституційний Суд Латвійської Республіки визнав запровадження мовних квот неконституційним і таким, що суперечить міжнародним законодавством з прав людини і свободи приватного підприємництва. У будь-якій країні світу державна мова вже захищена за фактом її законодавчого визнання і конституційного статусу.