Нагадати пароль | Реєстрація
П’ятниця, 29 березня 2024
Найкращі детективи світу

Новини каналу Суди

Вибрати дату
RSS

Літню киянку поховали за життя і забрали квартиру

13 листопада 2008, 11:29
Літню киянку поховали за життя і забрали квартиру

Нещодавно пані Марії виповнилося дев’яносто років. Усе життя сама – ні дітей, ні чоловіка. Тож добувати віку вирішила в селі неподалік Києва. Зрідка навідувалася до столиці по пенсію, а заодно й до своєї квартири. Та цього разу потрапити в помешкання не змогла – у дверях був новий замок.

Марія Кушнір, постраждала: «Ми прийшли, нам так і не відкрили двері. Так я і не бачила хати».

Бабуся звернулася до сусідів. Ті ж вельми здивувалися, бо нові мешканці квартири запевнили, що пані Марії серед живих уже немає.

Тамара Линник, сусідка: «Сказали, що померла, нема. Як раптом являється мені Марія і говорить: відкрийте мені, я хочу знати, хто на мої двері поставив новий замок. Мене перетрясло всю. Покійниця стоїть, і взагалі».

Валентина, сусідка: «Як це можна живу людину, ось зараз вона перед нами, зробити мертвою, ви мені скажіть. Та хіба це не геноцид. Це такий геноцид, що ні в якій капіталістичній країні ми не побачимо».

Пізніше з’ясувалося, що бабуся нежива не тільки на словах, а й на папері. Якийсь Тарас Якимечко звернувся до суду з тим, щоб визнати Марію Кушнір за небіжчицю. Він упізнав тіло жінки на знімку в міліції. Жодних інших доказів не надав, – стверджують родичі бабусі. Та суддя видав свідоцтво про смерть.

Лариса Андріяка, родичка постраждалої: «Ця людина просить оголосити померлою Кушнір Марію Олександрівну 1918 року народження, так як він впізнав по фотокартці як труп невідомої, виявленої в Києві».

Ірина Боса, прокурор відділу прокуратури м. Києва: «Громадянин Якимечко, скориставшись відсутністю Кушнір за місцем її постійного мешкання, спочатку звернувся із заявою про визнання її померлою. Після чого, отримавши таке рішення, яким заява його була задоволена».

Зі свідоцтвом суду чоловік звернувся до державної нотаріальної контори. Там надав заповіт на своє ім’я, нібито написаний пані Марією ще у 1996 році. Пізніше експертиза встановить: підпис старенької – підробка.

Ірина Боса, прокурор відділу прокуратури м. Києва: «Звернувся до органів РАГСу, отримав свідоцтво про смерть, після чого він звернувся до нотаріальної контори, де оформив свідоцтво про право на спадщину».

Новий власник поспішив позбутися непевної нерухомості, адже справжня господиня могла «воскреснути» будь-якої миті. Чи знав покупець про темне минуле квартири – невідомо. Проте, навряд чи уважно перевіряв документи. У 2005 році він придбав оселю лише за 8000 гривень.

Лариса Андріяка, родичка постраждалої: «Я вважаю так, коли людина попала в халепу, то першим ділом вона біжить до суду і біжить до міліції. І пише заяви, що мене обікрали, що в мене забрали гроші. З’явилася якась бабуся, яка претендує на мою квартиру. Вони пішли до міліції лише через півтора року».

Повертають помешкання законній хазяйці вже три роки. Суд скасував власне рішення про визнання бабусі за померлу. Жінці видали нового паспорта. Далі справа не просунулася. Чоловіка, що незаконно привласнив майно, розшукує міліція. Проте, це не заважає йому листуватися з пані Марією і пропонувати взяти її під свою опіку.

Лариса Андріяка, родичка постраждалої: «Зараз прийшов лист від людини, яка в розшуку. Вона пише: Шановна Маріє Олександрівна, прошу вас з великим вибаченням за те, що не знайшов можливості особисто зустрітися з вами після того як ви з’явилися. І він просить в неї, що зараз він хоче доглядати її як рідну матір, постійно взяти до себе на проживання».

Захисниця пана Якимечка стверджує, що справжні шахраї – це родичі бабусі. Адвокат уже підготувала документи, що мають повністю виправдати її підзахисного. Їх вона оприлюднить на наступному судовому засіданні.

Едита Опришко, адвокат звинувачуваного: «Я как защитник, мне просто не терпится выложить те доказательства, которые у меня есть, которые свидетельствуют не против бабушки, конечно нет, а свидетельствуют против ее племянницы, или племянника жены как она себя там называет. Которые указывают на фальсификацию ряда документов и заинтересованных лиц, которые раздули из мухи слона».

Цю справу адвокати називають типовою. Втратити своє житло сьогодні, зважаючи на його вартість, може ледь не кожен. А надто той, хто не має можливості захистити власні права.

Григорій Лопатін, адвокат: «Найбільш підпадають під групу ризику пенсіонери, малозабезпечені люди, це обмежено дієздатні люди, особи, які зловживають алкогольними напоями. Це неповнолітні, а також діти-сироти, які позбавлені можливості захищати свої права».

Найчастіше аферистами стають самі опікуни. Маючи доручення від підопічних, вони розширюють свої повноваження – до продажу майна і користування грішми. Правозахисники дають поради.

Григорій Лопатін, адвокат: «В будь-якому випадку правовстановлюючі документи треба тримати у тому місці, яке для того придатне, нікому не показувати їх, не хвалитися що є такий скарб як квартира. Нікому не надавати доручення на право представляти свої інтереси в різних органах влади».

Дивним чином квартири Марію Кушнір позбавив не опікун, а чоловік, якого вона навіть не знає. Родичі переконані – судовий розгляд навмисне затягують, чекають, коли бабуся й справді помре.

Ірина Федоренко, Олександр Мироненко, Аркадій Моос, НТН.

Коментарі
Ім'я
Поле обов'язкове для заповнення
Текст
Поле обов'язкове для заповнення
Захист
Ви ввели невірний захисний код

Телебачення для всієї родини

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.