На привокзальному майдані столиці триває справжня війна за їжу

Привокзальна територія, піводинадцята ранку. Торгівці-порушники закону тремтять від жаху – перевірка! Цей рундук опломбували ще вчора, але власника то обходить. Дозволу немає, напівфабрикати несвіжі, але торгівля йде - аж гай гуде.

Торгівці: «Все тут ребята свежее. Тут плохого ничего нет. Все каждый день привозится свежее… - Это тоже свежее? – Это пусть и не свежее, но оно там не пропащее. Чебуреки, беляши, все свежее. Только на 1 день завозят. Выпекли и все. – Котлеты, наверное, недели 2 уже лежат?! – Ну просто холодильник морозит сильно. Они вообще взяли и заморозились».

Те, що напівфабрикати задавнені, а рундук взяли в облогу, любителів чебуреків не хвилює. Головне, щоб апетит був.

У санепідемстанції вокзалу кажуть - перевіряють торговців щодня, але продавчиня курятини у цьому не впевнена.

Продавчиня: «– Не знаю, я тут другий день стою, чи третій. - А за ці два дні вас перевіряли? – Ні».

Пані Ніна співчуває продавцям і вважає стихійну торгівлю ледь не «манною небесною» для незаможних людей. Антисанітарії не боїться. Головне – дешево!

Ніна, киянка: «Це не гарно робите ви! Людям же їсти треба! Ми вже з дєства у мікробах. Молоко 1.50, а в магазині продають по 4 рублі літру».

Торговка пиріжками від прискіпливого інтересу контролерів та журналістів впадає в істерику.

Торговка періжками: «Ти прийшов мене знімати – знімай! Як я на кусок хліба заробляю! Знімай, давай! Убивцю знайшов! Іди познімай тих депутатів, що людей вбивають на дороге. Іди їх знімай. Він прийшов мене знімать».

Люди на вулиці прихильні до стихійних продавців їстівного, але купувати бояться.

Павло, киянин: «Никакой нету надежды, что они нормальные. Зарабатывать надо, но чтобы было оно правильно и технология соблюдалась. А где оно готовится и каким образом, одному Богу известно».

Леонід Миколайович, киянин: «Брезгую покупать пирожки с рук, но к людям, которые ими торгуют, не имеют работы, не дают нормальной зарплати, я отношусь нормально».

Міліція рейдом розчарована. Власників нехитрого краму і торговельних кіосків не знайти – а воювати з простими продавцями не має сенсу. Стихійну торгівлю вони вважають безсмертною. Прибуток за день від однієї ятки - півтори-дві тисячі гривень. Штраф – сто сімдесят. Десять відсотків прибутку – не критичні гроші.

Андрій Крайняй, оперуповноважений УДСБЕЗ на південно-західній залізниці: «Сегодня был неудачный рейд, поскольку половина торгових точек была закрыта. Директоров и предпринемателей-владельцев не было. Работают обычные простые люди, которые не хотят сдавать своих хазяев. Его сразу уволят. – Можна сказати, що їх попередили? - Не володію такою інформацією, не можу вам сказати».

Контролери пішли ні чим, але пообіцяли повернутися і взятися за недбайливих підприємців. Аби ті не розбіглися, прийдуть тишком-нишком, без журналістів.

Олексій Бєльський, Аркадій Моос, НТН