Судовий виконавець по-шахрайському заволодів квартирою сироти

Там проти чиновника порушили кримінальну справу. Та в суді визнавати права сироти не поспішають. Для 16-річної Мар’яни «квартирне питання» розв’язане лише на два наступні роки. До 18 років вона мешкатиме у кімнаті на двох в рідному дитячому будинку «Любисток». Що буде потім, не знає.

Мар’яна Бендик: «Я сирота, за ту зарплату, яку я буду мати, я ніколи не зможу, нереально купити квартиру».

Мати дівчини померла молодою. Батько мав квартиру, але два роки тому помер, оформивши перед смертю угоду про довічне утримання з головним судовим виконавцем Самбірського району.

Тому впала в око квартира, коли прийшов накласти на неї арешт за комунальні борги. Згідно з угодою, судовий виконавець ставав власником квартири і зобов’язувався опікуватися старим.

Іван Сташків, головний судовий виконавець Самбірського району: «12 жовтня 2005 року я уклав договір довічного утримання з громадянином Федченко Борисом Миколайовичем. Власне, якого і утримував до його смерті. Я належно його забезпечував продуктами. Одне, що я можу зазначити, він трохи зловживав алкоголем, можливо, десь мою допомогу він використовував не за призначенням». Однак сусіди бачили опікуна лише раз за два роки.

Виктор Жуковський, сусіда: «Коли то було. Ще до того, як він жив, дав мені мобільний телефон і каже - якщо що случиться, то подзвоните мені по тому телефону».

Старий помер у лікарні від виснаження. До цього більше тижня пролежав у квартирі зі зламаною ногою, поки його не знайшли сусіди. Опікун не з’явився навіть після смерті.

Чоловіка поховали коштом мерії. Однак невдовзі після похорону в квартирі №49 з’явилися нові двері. Керівник дитячого будинку, де живе Мар’яна, почав оббивати пороги в надії повернути сироті квартиру.

Михайло Качор, керівник дитячого будинку: «Ми звернулися до нього, пішли до нього на роботу. Ми просили його, щоб він віддав квартиру, оскільки в Федченка є дочка. Він категорично відмовився. Але згодом мені зателефонував, сказав, що все розуміє і погоджується повернути квартиру. Але він поніс певні затрати і просив, щоб ми йому повернули хоча б ті затрати».

Судовий виконавець порушив домовленість і продав квартиру. Мар’яні ж довелося доводити в суді, що власник квартири - її батько.

Мар’яна Бендик, постраждала: «До восьми років із ним жила. А пізніше пішли до баби, бо він почав пити. І мама не хтіла з ним жити».

Однак свідчення дівчини та її родичів не переконали суддів – батьківства не довели. Судовий виконавець Іван Сташків тим паче воліє не дивитися на фото колишнього підопічного. Особливо, коли воно в руках дівчини, схожість надто очевидна.

Іван Сташків, судовий виконавець: «Ну, в даному випадку я хочу зазначити, що всі обставини має з’ясувати суд. І мені, я не можу робити якісь висновки. Я розумію, то складна ситуація, але хочу зазначити одне - я не порушував нічиї права».

Із цим не погоджуються в Львівські облпрокуратурі. Там побачили у діях судового виконавця склад злочину і порушили проти нього кримінальну справу.

Олексій Баганець, прокурор Львівської області: «Він в порушення вимог законодавства наклав арешт на цю квартиру, виніс постанову про заборону відчужувати цю квартиру, але цю постанову про заборону відчуження до реєстру заборон не направив свідомо. Після цього з цим громадянином уклав договір довічного отримання. Сам особисто дочекався, поки цей громадянин помер, після чого цю квартиру реалізував».

Далі насунула злива судових рішень, більшість із яких не на користь сироти – судді не знаходили підстав для порушення кримінальної справи. Однак прокуратура не полишає надії повернути дівчині квартиру, і всі рішення суду оскаржуватиме у Верховому Суді.

Вікторія Балицька, Михайло Заярнюк, Львівська обл., НТН