Від безконтрольного спалювання трави зайнялися торфовища Волині

Поблизу епіцентру загорань житлових будинків немає, а ось дерев і чагарників - хоч відбавляй. Вони ростуть на 20-ти гектарах торф’яного лугу. Такій місцині вистачає іскри, щоби спалахнуло усе довкола. Спершу горить трава, а вже за 4-5 годин естафету переймає ґрунт, сповіщаючи про небезпеку задимленням.

Вадим Міндюк, рятувальник: «Нам поставили задачу гасити ось цей участок. - Яким чином? - Стали на вододжерело, забираємо воду і подаємо у самий епіцентр горіння. - Скільки вже часу? - Ми працюємо дві з половиною години. - Є здвиги по гасінню? - Тут вже загасили, просовуємося далі, нарощуємо лінії».

Нині над ліквідацією стихії поблизу села Ржищева працюють 20 рятувальників, 7 одиниць техніки та одна насосна станція. Допомагає вогнеборцям і населення, оборюючи тліючі землі. Їх щогодини заливають водою, але під ногами усе одно гаряче.

Підпалити торф легко, а ось ліквідувати займання проблематично. Як правило, воно охоплює великі площі і за спекотної погоди може тривати тижнями. За цей час ґрунт вигорає на глибину 1,5-2 метри, утворюючи порожнини. Були випадки, коли у них провалювалися і техніка, і люди.

Особливість гасіння земляних пожеж - подача води в осередок горіння. Дякувати Богові, з цим перебоїв немає, рятують меліоративні канали. Інша справа - доїзд до місця розгортання підрозділів. Через довколишні чорноземи, вузькі польові дороги перетворилися на «подушки» - автомобілі грузнуть. Тому бійцям інколи доводиться давати раду підступному торфові з відстані 10 метрів. Кажуть, справляються.

Тарас Каштелян, керівник Горохівського РВ МНС: «На даний момент локалізована, фактично, вся площа. Є ще місцями очаги, які ми думаємо, що сьогодні до обіду локалізуємо. - А яка основна причина того загорання? - Це неконтрольоване спалювання . Підпалили люди суху траву».

Статистика свідчить: для приборкування торф’яних пожеж Головне Управління МНС Волині з кожним роком залучає все більші людські і матеріальні ресурси. Так протягом останніх п’яти років було освоєно 100 тисяч гривень. Найбільш «урожайним» на подібні катаклізми видався 2006-й.

Леонід Садовець, співробітник Горохівського РВ МНС: «Складність процесу в тому, що торф має свою властивість внутрішнього горіння. Коли ми зверху його пригасимо, все рівно внутрішнє горіння випереджає наверх, підземне. Потрібно лити багато води і великий тиск, щоби перевертало верхній шар ґрунту, тому що верхній шар, в основному, зарослий травою!»

З локалізацією торф’яних займань на Горохівщині робота МНС-ників не припиниться. Ще як мінімум два дні вони нестимуть варту, стежачи за норовливими ґрунтами. Потому на їхню сторону стане сама природа - у п’ятницю гідрометеослужба обіцяє дощ.

Олександр Стернічук, Інна Суховерхова, Волинська область, НТН