На Луганщині за невідомих обставин зник 2-річний хлопчик

Маленький Ромчик зростав у благополучній родині в одному з гірничих селищ Луганщини. Змалечку його привчали до роботи по господарству, приміром, пасти худобу. Того ранку вони з дідусем відвели тварин до найближчого яру. По обіді рушили додому. Дорогою одна з корів почала відставати.

Дідусь зниклого хлопчика: «Завернул, прихожу, а уже и сына, внука нет. Я кинулся в одну сторону, другую, бросил лошадь, корову».

Спочатку дідусь шукав малого сам. Мовляв, куди ж той міг подітися за 5 хвилин. Та все дарма. Побіг звати на допомогу батьків Ромчика.

Батько зниклої дитини: «Мне жена позвонила на работу, это было в полвторого дня. Я отпросился и приехал».

Вся родина приїхала на місце, де зникла дитина. Гукали малого мало не до хрипоти. Та й їхні спроби виявилися марні. Врешті зателефонували до міліції.

Дмитро Бражников, співробітник Антрацитівського МВ міліції: «На место выехала следственно-оперативная группа с кинологом и служебной собакой Сорбонной, а также собран весь состав всего Антрацитовского отдела».

Правоохоронці визначили напрямки пошуку, поділилися на десять груп. Це ж не жарт – обійти кілька сот гектарів лісосмуги. Нарешті собаці вдалося взяти слід. І вже за 40 хвилин малого знайшли.

Олександр Буйновський, заступник керівника відділу Антрацитівського МВ міліції: «Ребенок был обнаружен возле реки, спящий. Взял его на руки, вынес, передал родителям, счастливым уже на тот момент».

Чому малий загубився, не можуть з’ясувати ні родичі, ні правоохоронці.

Батько зниклої дитини: «Я не поверю, что он сам пошел. Я думаю, что кто-то украл».

Дідусь зниклого хлопчика: «У нас же кладбище. Если кто-то взял бы с кладбища, я так подумал, то я бы засек. Я ж коров гнал с этой стороны».

Сам Ромчик поки нічого не розповідає – перелякався. Батьки ж говорять про другий день народження. Адже доля врятувала його від стихії природи та безпритульних собак, яких надто багато у цій місцевості.

Олена Ткаченко, Тетяна Погукай, НТН