Київ розвалюється: кожен може стати жертвою цеглини Київської Лаври

Хтось із тисяч туристів або сотень ченців може стати жертвою сліпої цеглини Київської Лаври. Рідко коли проходить сезон, щоб нічого у лаврі не відвалилося. Ще у квітні впала частина стіни, що укріплювала весь схил. Коли її відремонтують – невідомо.

Архімандрит Варсонофій, скарбник Києво-Печерської лаври: «Ну, от взяти от цю стінку. От рушиться, вона кірпічна, може і завтра шось вивалитись. От якшо внизу вивалиться. То зрозуміло, що може розрушитись вся стіна».

Архімандрит Варсонофій каже – ченці вже не встигають відновлювати розвалене. А щоби запобігти наступним інцидентам потрібен грандіозний ремонт.

Архімандрит Варсонофій, скарбник Києво-Печерської лаври: «Це схил, печерський схил і ви знаєте, шо на схилах повинні виконуватись протизсувні заходи, укріплюючи стінки підпірні і за ними потрібно слідкувати. А зрозуміло, щоб за ними слідкувати потрібні кошти. А коштів не завжди вистачає».

От і зараз. Чергова тріщина з’явилася у брамі. Архімандрит її оглядає і доходить висновку.

Архімандрит Варсонофій, скарбник Києво-Печерської лаври: «Але воно реально небезпечно? - Та я думаю, ше з пару років може постояти».

Лавра – не єдине місце, де цеглина на голову може звалитися. Архітектор Георгій проводить нам цілу екскурсію де не варто ходити.

Георгій Духовичний, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів: «Единственное, что мы сейчас видим – то это сетки, которые пытаются защитить пешеходов от падения больших фрагментов фасада, но для спасения фасадов не делается ничего».

Таких унікальних будинків в Україні більше нема – переконує Георгій. Архітектурна пам’ятка на Подолі нині розвалюється. Тут у повоєнні часи випробовували кераміку, що нині красується на головному майдані столиці. Тепер виблискують хіба що черепки біля будинку.

Георгій Духовичний, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів: «Ну, вот металлические стяжки, вот уголки и вот горизонтальные стяжки. Таким образом дому вернули жесткость, но жить в таком состояние невозможно».

Будинок із кількавіковою історією буквально розпадається. Архітектор оглядає й каже – жити споруді недовго. Радить - якщо хочете самі прожити довше – просто оминайте її.

Георгій Духовичний, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів: «Кладка выперла в сторону улицы Гончара. Могут начать отпадать части кладки на подпорной стене. Требуют укрепления столбы освещения, на которых уже нет освещения. Они покосились».

Більшість місць, під якими небезпечно ходити – на Подолі. Напівзруйновані будинки незабаром заваляться.

Михайло, майстер: «Он аварийно опасен и действительно может завалиться в любой момент. Рядом люди. Там площадка отдыха, детская площадка».

А новобудови вже потріскані. Михайло – майстер. Обмальовує нову елітну крамницю на Подолі.

Михайло, майстер: «Там большой проем - 1,10-1,20 метров. И перемычки нету».

У підвалі житлового будинку - тримальна стіна з діркою. Звідки вона там узялася – один Бог знає, а ось наслідки...

Михайло, майстер: «Трещина, вот, ну уже не видно, видите, уже все заделали».

Якщо комусь на голову випадково впаде цеглина - відповідатиме за це балансоутримувач будівлі. Це або приватний підприємець, або районна рада. І в одних, і в інших на реставрацію грошей нема. Список небезпечних місць продовжують самі кияни.

Житель Києва: «В старих районах під балконами боюсь».

Експерти радять напівзруйновані будівлі оминати манівцями. Береженого, як кажуть, Бог береже.

Борис Сачалко, Олександр Кругликов, НТН