Рідний онук убив бабцю праскою!

Мешканку села Хижинців закатував рідний онук за допомогою праски. Усвідомив, що наробив, спокійно переночував у хаті з померлою і поїхав у своїх справах.

Того фатального для 78-річної пенсіонерки дня її єдиний онук прийшов додому напідпитку. Спалахнула сварка, яка згодом переросла у сутичку. Стара замахнулася стільцем, та онук відібрав цю імпровізовану зброю.

Затриманий: «Дальше я взял ножку от стула и продолжал ее бить. Дальше я плохо помню».

Хоча підозрюваний і запевняє, що погано пам’ятає, але під час слідчого експерименту все досить чітко розповів. Після бійки взявся прасувати футболку. Але, згодом, кілька разів приклав гарячу праску до бабці.

Затриманий: «Що в цей час робила Чистякова, коли ви їй заподіювали тілесні ушкодження за допомогою праски? - Сварилася на мене. Кричала, що посадить мене в тюрму. - Чи чинила вона опір? - Нє. - Не чинила будь-якого опору. Тобто, вона спокійно лежала і спостерігала за вашими діями? - Ну, не спокійно, но опору не чинила».

Жінка померла від больового шоку та травм. Все це бачив її чоловік, який знаходився в кімнаті. Прикутий тяжкою хворобою до ліжка, він не міг захистити дружину. Наступного ранку до будинку зайшла сусідка і викликала міліцію. В той час хлопець пішов до матері. Розповів, що сталося. І вони разом… поїхали в село.

Микола Безкищенко, старший дільничний Вінницького РВ міліції: «З батьками, я так зрозумів, що він не проживав. Тому що батьки зловживали спиртними напоями. І тут уже зі слів сусідів я чув, що в основному доглядала його бабушка».

Катерина, сусідка загиблої: «Ну, я його малим знаю. - Тоже витворяв шось? - Ну таке… Він рідко був тут, бо він ріс коло батька. Ну такий він…. Одного разу веломашину в діда вкрав».

Валентина, сусідка загиблої: «Ну, я кажу так. Його в тюрму садити не треба. Отак, робити збор села, на мою думку, і так робити, як він їй робив».

Підозрюваного вирахували швидко. Та затримувати його довелося вже в Житомирі. Що таке жити за ґратами, молодик знає – торік вийшов з тюрми, де сидів три з половиною роки за крадіжку та побиття вітчима.

Олександр Щербань, заступник керівника Вінницького РВ міліції: «Коли ми ще в Житомирі були, він говорить: «Воровать я разучился. В вот мочить – нет». Я зрозумів, що її виправити не можна. Її тільки місце під контролем. І бути тільки в місцях позбавлення волі. Говорить, я це тому зробив, - в мене було негативне ставлення до моєї бабушки ще з дитинства. Шо вони мене обіжали. Коли я відбував покарання в місцях позбавлення волі – вони продали мою квартиру».

За фактом навмисного вбивства порушено кримінальну справу. Підозрюваний зізнався у скоєному, проте не особливо шкодує - і далі ненавидить вже мертву бабусю. //Юлія Шипунова, Олександр Миронов, Вінницька область, НТН