На Сумщині в лісі міліція всю ніч шукала десятьох грибарів

Десятки міліціянтів, МНСівців і лісників автівками, на конях і пішки, вночі під дощем прочісували лісові хащі. Загубилися десятеро сум'ян-грибарів. Коли врешті людей знайшли, налякані й змерзлі божилися: тепер по гриби – тільки на базар.

Дмитро ховає обличчя, бо соромно. До лісу ходить змалечку, а тут – заблукав, та ще й з компанією друзів.

Дмитро, грибар: "Отбились от группы, по сторонам... Начали кричать – никаких звуков не было слышно. Дети нервничали, начали плакать. Все замерзли".

Удесятьох забрели до таких хащів, де й мобілки не ловлять. Сонце сіло, в лісі різко похолоднішало. Легенький дощик перетворився на мокрий сніг. Налякані, голодні й змерзлі, грибарі не знали, що їх уже шукають.

Сергій Чміль, керівник Сумського РВ міліції: "Не видно было друг друга на расстоянии вытянутой руки. Однако работы не прекращались, работали несколько маршрутов на транспорте, машинах повышенной проходимости, тракторах. Даже были лесники, которые работали непосредственно на лошадях, там, где невозможно было проехать на машине".

Грибарів шукали від п'ятої вечора до третьої ночі. Врешті, помітили багаття – один із загублених, завзятий курець, мав при собі сірники.

Олександр Журбенко, лісник: "Услышал их крики и увидел зарево от костра. Они не в состоянии были идти, так как кругом темнота, дождь. Тем более, с нами больная была".

Одна з жінок вивихнула ногу – її вивозили на коні. Інші йшли самі. З урожаєм – грибів назбирали ледь на сковороду.

Артур Петров, керівник підрозділу МНС Сумського району: "Человек из города в лесу абсолютно не ориентируется. Надо запоминать какие-то предметы, какие-то деревья, которые имеют своеобразную форму. Далеко не заходить".

Дмитро, грибар: "Не знаю, как для остальных, но для меня – я, наверное, пойду на рынок, куплю этих грибов, но больше в лес не пойду".

Оксана Москаленко, Олександр Федчун, Сумщина, НТН.