Волинські села б'ють на сполох

Через відсутність аптечних кіосків, мешканці провінції абсолютно незахищені від вірусних інфекцій. На Поліссі до снаги відшукати хіба, що зеленку та перекис водню. Немає навіть звичайнісінької марлі. Тож люди вдаються до звичного рецепту: п'ють горілку, їдять часник і без потреби не виходять на вулицю. Так само лікувалися від радіації та фосфорної хмари.

Сподіватися на щось більше у двотисячному Городищі - годі. Причини такі: відсутність антивірусних препаратів та брак грошей. Останнім часом, бідкаються люди, ціни на ліки підскочили вдвічі. Тож навіть за наявності "амізону" чи "афлубіну" купити їх - справжній подвиг.

Лариса Трофимчук, мешканка с. Городище:

- Часник, цибуля, яблука, горіхи. І все так, в основному. Компреси по-колишньому, гусячий жир, натирання.

Народну профілактику схвалюють в обласному управлінні охорони здоров’я. Пояснюють - вона у боротьбі з респіраторними недугами - найкращий варіант самозахисту.

Ігор Ващенюк, керівник управління охорони здоров’я Волинської ОДА:

- Методи загальної гігієни для попередження цих захворювань є надзвичайно важливі. Це і уникання зайвих контактів, часте миття рук, прибирання приміщення, провітрювання. Вживання природних фітонцидів - часник, цибуля - виключення алкоголю, перехолодження.

А от у мешканки поліського містечка Любомля проблема. У дівчини ще з дитинства гостре несприйняття часнику, цибулі та меду. Навіть мінімальне їхнє споживання викликає алергію. Тож, аби убезпечитися від грипу, волинянці конче потрібні медичні препарати. Та ось біда - в аптеці немає жодного.

Катерина, мешканка м. Любомля:

- Нема оксолінової мазі, нема "амізону"", нічого немає. В них є тільки свої два чи три види засобів і вони дуже дорогі. Їх купити неможливо.

Через це Поліщуки забороняють малечі виходити на двір, відвідувати дитсадки. А от для самих, кажуть, карантин ніхто не вводив. Хоч-не-хоч, а мусиш господарювати. Лише кутайся тепліше та натягай пов’язку. Грип ж бо підступний: звалить - а підняти нічим.

Інфекцію 15-річна Тетянка підхопила, допомагаючи в дощ батькам закидати буряки до льоху. Пригадує, вже на третю годину роботи тіло почало ламати, з’явився нежить. До фельдшерки не зверталася. Каже, у тої про запас хіба що валідол є. Два тижні пролежала вдома і до сільського лікаря прийшла тоді, як покращало.

Любов Турик, завідувач фельдшерсько-акушерського пункту:

- В селі якогось погіршення чи зриву не помічається. Сьогодні до мене звернулася одна з ГРВІ, що я їй і поставила, вчора також одна була. В кінці місяця медикаментів не видається, а на початку місяця буду брати в аптеці. Якщо вони, звичайно, там будуть.

У тому, що за день-другий привезе додому з Луцька достатньо антивірусних препаратів, фельдшерка сумнівається. Припускає, в ліпшому разі видадуть кілька тюбиків оксолінової мазі та з десяток ватно-марлевих пов’язок. Решту - хіба що під Новий рік.

Олександр Стернічук, Інна Суховерхова, Волинська область, НТН.