Воєнні біженці напротязі багатьох років не можуть отримати паспорт

На початку 90-х вони втекли від громадянських війн, локальних конфліктів і беззаконня до цивілізованої України. А тут стали заручниками законодавства. Вони не можуть виїхати за кордон, не можуть офіційно влаштуватись на роботу. Вони живуть однією мрією - отримати папірця, що засвідчить їхню особу.

Тетяна Балякіна працює журналісткою в одному з друкованих видань. В Україні більше 16 років. Але, фактично, нелегально. У жінки немає ні паспорта, ні громадянства. Ще на початку 90-х утекла від жахіття громадянської війни в Таджикистані і приїхала до Черкас. Документи, що засвідчували її особу, вкрали. Залишилася трудова книжка.

Усі спроби поновити папери й набути українське громадянство були марними. Без паспорта ж неможливо ані повноцінно працювати, ані нормально жити.

Тетяна Балякіна, мешканка м. Черкас:

- Если разобраться, не совершая никакого преступления, я сижу в Украине на подписке о невыезде в течение длительного срока.

Щоб набути українське громадянство, Тетяні потрібне підтвердження особи з Таджикистану. Та під час війни архіви цієї країни знищили. У Черкаському паспортному столі кажуть: допомогти раді, але порушити закон не мають права.

Наталя Таран, керівник відділу ГУ УМВС України в Черкаській області:

- Набуття громадянства України чітко регламентовано чинним законодавством. І якщо працівник паспортного столу віддасть паспорт, і під час видачі не буде вистачати якихось папірців, то це може потягнути за собою звільнення з роботи, і навіть відкриття кримінальної справи.

У Костянтина схожа історія. У тринадцятирічному віці він із батьками приїхав з Абхазії. Люди також тікали від громадянської війни. Свідоцтво про народження в парубка вкрали. Уже сімнадцять років він змушений ходити замкненим колом. Без довідки, що засвідчує особу, український паспорт залишається недосяжною мрією.

Костянтин, мешканець м. Черкас:

- Обращения в паспортные столы, во все органы. Отказ - не отказ, но пересылание друг на друга. Никто толком сказать не может. Живу, есть ребенок, не могу даже зарегистрировать его на свою фамилию: отсутствие паспорта является причиной.

Костянтин і Тетяна неодноразово зверталися до посольств країн, у яких раніше жили. Та звідти не відповідають.

Олег Кушнір, правознавець:

- Набуття громадянства в таких ситуаціях надто складне, адже треба отримати підтвердження з посольства країни, де людина проживала. Що робити в цьому випадку, я не знаю.

Скільки осіб із такою проблемою перебуває в Україні, сказати не може ніхто. Статистики немає. В усіх цих людей різні долі, але однакова мрія: позбутися статусу примари й нарешті отримати паспорта.

Станіслав Кухарчук, Тамаз Горовія, Черкаси, НТН.