В День працівників архивів відкрили секретні сховища Служби безпеки

Історія в шухлядах. У день працівника архівних установ відчинили двері до сховищ надтаємних документів у Службі безпеки України. Там зберігають інформацію про життя українців упродовж семи десятків років. Злочини, визволення, накази - охороняють у восьми невеликих кімнатах. Серед тіней тоталітарного режиму блукала й Олена Ткаченко.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Доторкнутися до історії. СБУ демонструє архівні сховища. Щоправда, документи можна побачити не всі. Чимало з них ще секретні.

Володимир В’ятрович, директор Державного архіву СБУ:

- Ми раді вітати вас в найзакритишій частині найзакритішої таємної структури.

Майже тисяча квадратних метрів таємниць, оповитих мороком. Вони починаються з картотеки. Безліч шухлядок. Прізвища за абеткою. Павутиння тут нічого не вкриває. Як до бібліотеки приходять науковці - дізнаються, де шукати потрібні матеріали, бо без номера в наступний кабінет - зась.

Валентина Олесько, співробітник державного архіву СБУ:

- Зберігаються 11,5 тисяч справ, 19 тисяч томів, справи починаючи з 1919 року по 74 рік.

Кримінальні справи - то основа архіву. Тут інформація і про діячів українського націоналістичного підпілля, і дисидентів.

Володимир В’ятрович, директор Державного архіву СБУ:

- Це справи на тих людей, які були засуджені за антирадянські вияви, антирадянську діяльність.

А ось найбільша справа в цій кімнаті.

Валентина Олесько, співробітник державного архіву СБУ:

- Справа білих офіцерів, так звана. 1931 року. Справа містить томів більше 3 тисяч, проходить по ній більше 3-х тисяч осіб.

Це про страчених вояків царського режиму в Червоній армії. Документи поступово розтаємничують.

Олександр Татаревич, співробітник департаменту архівного забезпечення СБУ:

- Тут рассекреченных, от силы, в процентном соотношении - процентов 15.

А це вже інша кімната. Тут матеріали про ОУН-УПА та НКВС. Здебільшого, таємні. Деякі ж документи навіть з підписами великих керівників.

Ось повідомлення про зґвалтовану дванадцятирічну дівчинку. Збереглися й світлини частково впізнаних загиблих солдатів української повстанської армії. А в цій кімнатці дорогоцінну історію реставрують. Леся Вороніна якраз працює з УПА. Документи про Закарпатську Україну за 1944 рік.

Леся Воронина, реставраторка державного архіву СБУ:

- На одно дело уходит 4-5 дней, если не очень сложное - бывает и до недели, целый вот такой том. Сначала идет наращивание бумаги, потом документы сушатся, потом прессуются, вот у нас пресс есть.

Потім зшивають у брошури. Поновлені документи намагаються сканувати, щоб поменше рук торкалося до оригіналів. Ось інформація на мікроплівці. Це передостання ланка прогресу. Поступово створюють архів електронний. СБУвці пишаються: за останній роки вони багато зробили у висвітлені історії часів СРСР.

Валентин Наливайченко, голова Служби безпеки України:

- Ми переконані, що європейська спецслужба має не ховати від громадян злочини будь-якого періоду, будь-якого часу, а навпаки дати можливість знати про це, про родичі, які постраждали, зниклі, були інтерновані.

Поступово розтаємничують дедалі більше документів. Але побачити їх зможуть не всі, бо чимало матеріалу не публікуватимуть.

Олена Ткаченко, Олександр Данилов, НТН.