В Україні знищують бездомних собак нелюдськими способами

Купи трупів на всій Україні. Щоправда, не людей, а собак. Їх отруюють, стріляють, а тепер і спалюють. Здається, про гуманні методи боротьби з чотирилапими безхатченками вже забули.

Опікуни-волонтери ледь стримують сльози. Продовж тижня знаходять у столиці мертвих чотирилапих.

Наталя Розум, волонтерка:

- Повыпадали даже глаза, кровь и глаза.

Вісім трупів нарахували на Рибальському острові. Тварин потруїли, впевнені псарі.

Наталя Розум, волонтерка:

- Приходят в 5 часов утра, когда никто не видит, и вот этим собакам, которые пережили такую страшную зиму, берет печеночку, берет вот это все, - им на это выделяют очень большие деньги.

Наталя обурюється: собаки в цій місцині були здебільшого стерилізовані. Ось і червоні нашийники, що це підтверджують. Тварини нікому шкоди не завдавали.

Наталя Розум, волонтерка:

- Случаев здесь, чтоб каких-то из ряда вон выходящих, не было. Мы здесь давным-давно работаем, вот лежит под крыльцом это мой подопечный, я ему приношу косточки, я покупаю в Ашане колбасу.

Отрута ж, за допомоги якої позбулися чотирилапих, дуже сильна, припускає Наталя. Схоже на препарат, що діє, як кураре: дитилін. Він блокує органи дихання. І смерть дуже страшна.

Наталя Розум, волонтерка:

- Она продырявила головой лед, это ж не снег. Потому что видно: очень горела, когда разлагается все внутри. Она, бедная, продырявила все и умерла.

Використовувати препарати з дією кураре заборонили.

Олег Андрос, активіст Національного екологічного центру:

- Закон України про захист тварин від жорстокого поводження прямо забороняє використання курареподібних препаратів.

Та інших медикаментів не зазначили. А на стерилізацію, як альтернативний метод, роками не надають бюджетних грошей.

Ольга Дроздова, керівниця комунального підприємства:

- Ни приманками, ни то, что говорят - рассыпается порошок, льется какая-то химия, мы не занимаемся. У нас четко есть инструкция, ловцы пользуются трубками со шприцами, шприцы заполняются снотворным, вводится животному, кладется в машину и транспортируется в приют.

А ось у Лисичанську, що на Луганщині, тварин і до притулку не довозять. Придбали - крематорій.

Юрій Басюк, директор комунального підприємства:

- Были выделены деньги на закупку утилизатора и автоматики к нему, мы пошли немного дальше, сделали эту установку мобильной, установили на автомобильный прицеп двухвостный и можем работать, как в любом районе города.

Місцеві керівники новинкою пишаються. Витратили на неї майже двісті тисяч гривень. Спалюють тут тварин, коли назбирають у контейнері кілограмів сорок. Упевнені, до кремації пси вже мертві.

Олег Андрос, активіст Національного екологічного центру:

- Вони думають, що це трупи, але при цьому тварина може бути знерухомлена, тобто, вони відчувають біль. На всі наші питання, чи використовуєте ви дітилін, вони взагалі відповідають відписками: "У нас все екологічно чисто", або питають: чому дитилін, заборонений препарат?

Зоозахисники б’ють на сполох. Саме через такі дії місцевих влад не бачити нам ЕВРО-2012.

Тамара Тарнавська, президентка міжнародного товариства захисту тварин:

- Ми переслали відео зйомки по цим крематоріям на захід, там просто всі на голову стали. Всі - Інтернет, телебачення, присвячені цьому, а тут все є нормально.

Так реагує міжнародна спільнота. Вона збирає підписи під петицією. І каже Україні - стоп. Як виправити ситуацію - вітчизняні волонтери не знають. Знають одне: вбивство - то не порятунок.

Тамара Тарнавська, президентка міжнародного товариства захисту тварин:

- Ви їх знищите, прийдуть наступні: це нічого не дасть, на кожну звільнену територію будуть приходити тварини.

З цим погоджуються й містяни. Зокрема, й Лисичанська.

Сергій, мешканець м. Лисичанська:

- Масштабное явление для Лисичанска, надо либо питомник какой-то создавать для собак, стрелять - жалко.

Євген Павлович, мешканець м. Києва:

- Да, их конечно, но только не убивать.

Олена Ткаченко, Євген Соломін, Олександр Кругликов, НТН.