У Києві 27-річний шахрай забирав у школярів мобільні телефони

У Києві затримали шахрая, що забирав у школярів мобільні телефони. Дітей він не чіпав, не погрожував. Віддавали свої апарати вони добровільно, просто вірили тому, що розповідав молодик.

Він обирав здобич просто. Ставав неподалік школи, і чекав, коли закінчаться уроки. А потім підходив до дитини, що йшла додому сама.

Ганна Лисенко, слідча Дніпровського РВ міліції м. Києва:

- "Я - місцевий авторитет Шанхай. Хочу, щоб була справедливість, хочу знайти негідників, які пограбували знайомих моїх дітей".

Потім розповідав: школяр, мовляв, дуже схожий на того злочинця. "Авторитет" пропонував влаштувати зводини з пограбованою родиною. І вів малого до найближчого під'їзду. Там просив дати йому мобілку, аби переконатися, що вона не вкрадена.

Ганна Лисенко, слідча Дніпровського РВ міліції м. Києва:

- Він залишав дитину між поверхами, 3-м і 4-м, а сам йшов, нібито, щоб покликати пограбованих, ніби, цих дітей, виходив собі без перешкод з під'їзду і не повертався.

Історія про пограбування була вигадкою. Невдовзі це розуміли й ошукані діти. Переконали  розповіді чоловіка й шістнадцятирічного Руслана.

Інга, родичка пограбованого хлопця:

- Забрали телефон, він коштував 5 тисяч гривень. Мати його подарувала за те, що він добре навчався.

Він повірив незнайомцеві, й без вагань віддав телефона, бо ж знав: нічого протизаконного не робив.

Інга, родичка пограбованого хлопця:

- На даний час він дуже наляканий, він боїться з собою брати ціні речі, в тому числі, і телефон.

Батьки Руслана одні з перших звернулися до міліції. Повідомили про шахрая і ще з десяток постраждалих. Невдовзі його затримали. Вигадливим авторитетом виявився двадцятисемирічний киянин, двічі засуджений за аналогічні дії. Нині він у СІЗО, чекає на закінчення слідства та вирок суду. Його ж жертви намагаються перебороти страх і недовіру до людей.

Валентина Чернова, психолог:

- Это стресс, прежде всего, это стресс. Ребенок волнуется, переживает.

Діти - то ласа здобич для зловмисників. Вони довіряють, бояться, й можуть навіть батькам не розповісти про лихо. Утім, дізнатися про це не тяжко.

Валентина Чернова, психолог:

- Когда все хорошо, дети смотрят в глаза, они открытые делятся впечатлениями. Если этого контакта с глазами нет, то, возможно, что-то произошло у ребенка.

Дізналися, сталося. Психологи в такому разі радять не сварити. Варто навчити дитину, як поводитися в таких ситуаціях.

Валентина Чернова, психолог:

- Нужно проверить твой телефон, может, он в розыске. Даже в форме, переодетые, - если этого ребенка научить, он может сказать: "Я сам позвоню и уточню".

І ще радять не провокувати зловмисників - не купувати школярам надто дорогих речей. Адже шахраї помічають, передусім, саме їх.