До 20-річчя незалежної України звільнять майже 13 тис. засуджених

До двадцятиріччя незалежної України оголосили наймасовішу за весь цей час амністію. Майже тринадцять тисяч засуджених перетворяться на вільних громадян. Більшості просто пробачать умовні покарання, а три тисячі - вийде з колоній. Щоправда, волі вони трохи побоюються.

Хитаючись, ішов вулицею чоловік. У кишені тримав щось схоже на зброю. Він пограбував кількох людей: забрав мобільні телефони та гроші.

Олена Василяка, помічник керівника Дніпровського РУ міліції м. Києва:

- Затримали його за декілька хвилин, а в кишені у нього було вилучено замість зброї пляшечку з-під ліків.

Спочатку запевняв: не знав, що робив. Амнезію та некерованість спричинили змішані алкоголь і заспокійливі ліки. Утім, згодом зізнався: діяв свідомо. Просто знову за грати закортіло.

Олена Василяка, помічник керівника Дніпровського РУ міліції м. Києва:

- Сорокарічний чоловік - він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжки, пограбування.

Десять років він був на волі, на десять тепер його посадовлять. Підозрюваний зізнається: втомився шукати ліпшої долі.

Едуард Багіров, правозахисник:

- Вот у меня справка с фотографией - куда ни ткнусь, говорят: "Да не нужен ты нам, ты зек".

Правозахисники обурюються: права колишніх в'язнів утискають. Ні роботи, ні медичного обслуговування. Не те, що в інших країнах. Як ось у Сполучених Штатах.

Едуард Багіров, правозахисник:

- Предоставляют жилье, предоставляют работу. Там ты не можешь получить лицензию, если там не будет указано, что ты обязан трудоустроить 10-15 бывших заключенных. У нас тоже такой закон есть, но никто его не применяет.

Вітчизняні центри зайнятості теж зобов'язані колишніх в'язнів прилаштовувати. Для них цьогоріч тільки у столиці забронювали двадцять місць. Утім, робота некваліфікована.

Олександр Ганієв, керівник відділу Київського міського центру зайнятості:

- Ми зтикаємося дуже часто з такими випадками, коли ми надаємо робочі місця, можливості працевлаштуватися цим особам, але вони самі не бажають працювати.

У Житомирській міській раді так само пропонують іти працювати на державні підприємства. Проте арештанти звертаються до приватників і заробляють не копійки, а тисячі. Надто в кого є професія, бодай робітнича. Приміром, у четвертій Житомирській виправній колонії засуджені можуть здобути будь-який фах, обрати його з понад двадцяти. Практику проходять у самій колонії. Вона спеціалізується на деревообробці, виготовленні столярних виробів, парканів та дорожнього покриття.

Володимир Грищенко, заступник директора Житомирського навчального центру №4:

- Ми видаєм після навчання свідоцтво державного зразка, де ні слова не говориться, що вони здобули професію, перебуваючи в МПВ. Печатка ставиться Міністерства освіти і науки.

Анатолій Бобриньов, заступник керівника управління Пенітенціарної служби України в Житомирській області:

- Ми пішли далі - засуджені мають можливість отримати вищу освіту в МПВ, Два інститути - приватні, не державні, - пішли з нами на співпрацю.

Андрій один із тих, що скористався з можливості будувати майбутнє ще за ґратами. Сюди потрапив ще хлопчиною - у вісімнадцять. За що - розповідати не хоче, але злочин тяжкий. Відсидів шість років, за цей час здобув дві професії в технікумі.

Андрій, засуджений:

- Оператор котельні та електромонтер.

Вже два роки як студент, навчається на менеджера. Тож волі хлопець не боїться.

Андрій, засуджений:

- На даний час відбув 6 років, пройшов спостережну комісію, очікую суда. Якщо пройде судове засідання і його рішення буде позитивним, то буду, як то кажуть, дома.

Отже, скоротити перебування у в'язниці можуть і самі засуджені, якщо працюють і на добро закладу, і над собою.