В Україні - дефіцит медичних працівників

Рятуймося самі. В Україні дефіцит медиків. Лікарювати не хочуть через малу зарплатню. Тож тисячі українців залишаються без належної допомоги. Передусім, у селах. Чи можна виправити ситуацію?

Нижня Дубечня, що біля Вишгороду, за мірками медичними село багате.

Валентин Григорович, мешканець с. Нижньої Дубечні:

- Лікар є, медсестра одна, друга, там є аптечний кіоск.

Завідує амбулаторією хірург із сорокарічним стажем. А нині вже сімейний лікар.

Ігор Терентьєв, сімейний лікар Нижньодубечанської медамбулаторії :

- Ну, я окончил курсы, и всё. Я - семейный врач: это и терапевт, и педиатр, и гинеколог, и хирург, и всё, что хотите.

Він обслуговує трохи більше тисячі людей і на навантаження не скаржиться. Та тільки, каже, транспорту свого не має.

Ігор Терентьєв, сімейний лікар Нижньодубечанської медамбулаторії :

- В основном, всё лечится на месте. Только если острая травма или острое состояние, то идет в больницу, и то, смотря по показаниям.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- А мешканцям таких ось маленьких сіл і взагалі немає на кого сподіватись. Зазвичай тут відсутні хоча б якісь медичні пункти, не кажучи вже про якого кваліфікованого лікаря, або навіть фельдшера.

Кілька місяців у Термахівці, неподалік Іванкова, зовсім не було медика: фельдшерка пішла на пенсію.

Мешканець с. Термахівки:

- 2 місяці тут не було нікого, не було, де таблетки взять, не було нічого.

Нині призначили лікаря. Двадцятирічна медичка працює в Києві, а в селі з'являється періодично. Без неї ж місцевим і швидкої не викликати.

Катерина Олександрівна, мешканка с. Термахівки:

- З Іванкова, але визивать должна медичка, самому визвать не можна. Ну, вони не приймають визов, вона должна определить, при якому захворюванні.

Працювати не хочуть через малу платню. В середньому кваліфікований лікар отримує півтори тисячі гривень. Тож більшість фахівців клятву Гіппократа змінюють на бізнес.

Оксана Корлякова, заступник головного лікаря Кременчуцької лікарні №1:

- Дуже велика кількість лікарів, які закінчили інтернатуру - вони не працюють потім у лікарнях, їм набагато зручніше потім працювати дистриб’юторами, у медичних компаніях.

Так в Україні накопичився дефіцит п'ятдесяти тисяч лікарів. Не вистачає медиків і у Кременчуці з населенням майже чверть мільйона людей.

Валерій Литвиненко, завідувач відділу охорони здоров'я м. Кременчука:

- Нам потрібні лікарі, дільнічні, педіатри, сімейні лікарі, "швидкої" станції, ну, і якісь вузькі спеціалісти. Утім, тут таку скруту вирішили долати самотужки. За допомоги інтернів-контрактників. Чиновники запропонували заплатити за їхню інтернатуру. Ще й житла надати.

Валерій Литвиненко, завідувач відділу охорони здоров'я м. Кременчука:

- Гуртожиток, вони не на квартирах, а в гуртожитку. Якщо зміняться їхні умови, там, заміж вийдуть, ми будемо думати і в подальшому.

Майбутні ж лікарі за те мають п'ять років відпрацювати за обраним фахом. Вигідні умови, за розрахунками чиновників, мали зацікавити десятки інтернів. Утім, погодилися одиниці.

Валерій Литвиненко, завідувач відділу охорони здоров'я м. Кременчука:

- У нас два інтерни - сімейні лікарі, один - невролог.

Та тут радіють і їм. І сподіваються: далі охочих працювати в їхньому місті буде більше.