На Львівщині втік грабіжник, відпущений під домашній арешт

Гуманність чи безкарність? У місті Бориславі, що на Львівщині, підозрюваного в розбійному нападі із застосуванням зброї випустили під домашній арешт. Це дозволяє новий кримінально-процесуальний кодекс. Та гуманність судді вже далася взнаки - грабіжник зник. Постраждалі тепер бояться за своє життя.

- Ось наша спальня. Тут ми спали. В такому положенні ми побачили одного зі злочинців.

Посеред ночі Андрій прокинувся від металевого холоду на чолі. Над ліжком стояв озброєний грабіжник. А його спільник в іншій кімнаті притулив ножа до горла сина.

Андрій Бурмич, постраждалий:

- Він обертається до нас з пістолетом. Приставляє мені пістолет сюди до лоба, але ми побачили в другій кімнаті. Ось в цій кімнаті, на цьому дивані в нас спав син.

Розбійники усіх зв'язали, забрали з квартири цінності й втекли. Втім, Андрій зумів швидко вивільнити руки й викликав міліцію. Правоохоронці прибули за кілька хвилин. Гарячим слідом і схопили нападників. Ті саме ховали награбоване біля річки.

Василь Панасть, дільничний інспектор Бориславського МВ міліції:

- В тій будівлі виявили невідомих. Підкравшись до них от сюдою, з-за горба, внєзапно, можна сказати. Запитали, хто там є, але тримаючи дистанцію - ми ж знали, що вони мають ніж, і зброю.

Коли грабіжники побачили правоохоронців - стрибнули в річку. Оперативники - за ними.

- Один з злочинців пішов от сюда, в напрямку. А за другим ми скочили, наздогнали його вон там.

Спільник утік. Проте невдовзі міліціянти заскочили його вдома. Здивуванню правоохоронців та обуренню пограбованих не було меж, коли голова Бориславського міського суду одному із затриманих обрав як запобіжний захід - домашній арешт. Начебто було замало доказів його причетності до злочину. Хоча постраждалі розбійника впізнали.

Андрій Бурмич, постраждалий:

- Але для нашого місцевого судді це не було достатньо доказів. А яких саме - тим, що спільник все таки здав його. Здав співучасника злочину. При ньому була та маска в кишені, в якій він находився у нас у хаті.

Підозрюваний з-під домашнього арешту втік, а в міліції немає спеціальних кайданок із датчиками, які дають можливість контролювати пересування заарештованого. Тож де він зараз - невідомо.

Любов Бурмич, постраждала:

- Ми боїмося. От наприклад дитина в мене, 14 років. Вона пережила це все. Він ходить до школи. Він повертається зі школи. Він ходить на треніровки. Він має відказатися зараз від життя. Тому що преступник на волі.

Дізнатися в судді, чому ухвалили таке гуманну постанову, журналістам Свідка не вдалося. "Його честь" у відрядженні. Прокуратура рішення вже оскаржила.

Володимир Шурко, старший прокурор прокуратури м. Борислава:

- Ми вважаємо, що дане рішення є незаконним, так як відносно підозрюваного зібрана більш ніж достатня кількість доказів для обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Андрій Бурмич, постраждалий:

- Як нам тепер бути в тій ситуації? Я розумію, що в нас є закони, ми хочемо йти, кодекс приймаєм - до Євросоюзу входити. Але чи достатня база? Чи достатньо нормальний менталітет наших українців для того, щоб виконувати цей кодекс?