Мешканці Харкова врятували цуценят від сусідів-в'єтнамців

Мешканці Харкова проти сусідів-в'єтнамців. Люди обурилися, бо іноземці мішками вивозили з подвір'я цуценят. Учинила спротив уся вулиця - люди викликали міліцію й таки відбили песиків. Місцеві переконані - азіати хотіли хвостатих з'їсти.

Світлана Буйновська, свідок:

- Я говорю: Оль, ты свинью выращиваешь - ты знаешь, для чего ты их растишь! А собака - это друг человека. Как ты можешь друга взять вот так - и разорвать. Она тебе дом охраняла! Прекрасная сучка! Она бегала тут, хорошая собака. Ты ее, гадина, сдаешь на мясо. Объясни мне! "Я неть, неть". Что - нет?! Кому ты байки рассказываешь, Оль?

Мешканці вулиці Брестської розповідають: будинок належить в'єтнамцям, родина живе відокремлено, ні з ким не приятелює. Одного дня люди помітили біля подвір'я машину з причепом. А в ньому - мішки з песиками, які знемагали від спеки та спраги. Мешканці перевізникам завадили.

Світлана Буйновська, свідок:

- Стоит мужик, держит мешок. Я говорю: что ты делаешь, Оль? А она… она ж по-русски плохо говорит: Да это надо, знаете, это надо! Я говорю: так, подожди, ты что сейчас делаешь? Он: выйди отсюда вон. Я говорю: Ты вообще рот закрой! Ты кто такой? Ты пришел в гости? Вот и стой спокойно!

Захищає азійських сусідів оця жінка. Вона спростовує припущення, що вони шкуролупи, які могли б їсти чотирилапих друзів або віддати їх на харч землякам.

- Господи, о чем вы говорите?! Она окотила десять. Двое сдохло. Осталось 7.

Боронить в'єтнамку й її сусідка. Вона твердить: господиня просто не наважилася позбутися численних новонароджених песиків, а коли вони підросли - знайшла їм притулок у друзів, які мешкають за містом.

Євгенія Костенко, мешканка м. Харкова:

- У нее кобель и сучка. Сучка ощенилась, а ей жалко их топить. Вот мне кошку подбросили - я не знаю, что я буду делать с ней! И она ощенилась, и ей некуда их деть. (коту) Куда ты, Кемишен?... И обещали забрать. Там у нее где-то приятельница. У нее свой дом под Харьковом.

Решта сусідів у версію про притулок не повірили і не дозволили забрати собачат. Люди викликали міліцію і переконалися, що правоохоронці зафіксували факт жорстокого поводження з тваринами.

- Ты хотя бы думай сама логически…

- Это ты думай! Тебя в мешках перевозят?!

Світлана Буйновська, свідок:

- Зачем ты это делаешь? Оль, объясни, зачем вы их жрете, объясни! Я ничего не пойму! А потом на базаре шаурмой будете торговать? "Нет, это ей…" Для чего ей надо 8 собак в доме?! Зашарпанных. Это что, овчарки?

Усіх тварин відвезли до притулку для тварин. Там розповідають: перші два дні після стресу собаки були апатичні, людей боялися, ховались у будки.

Марина Трухачова, працівниця притулку для тварин:

- Собаки к нам поступили в достаточно тяжелом состоянии. Наши специалисты охарактеризовали его как состояние средней тяжести. Это - тепловой удар, обезвоживание, нарушение работы сердечно-сосудистой системы. В течение суток медикаментозным путем выводили собак из этого состояния, пытались их как-то вернуть к жизни.

У притулку певні: симпатичні песики з великими вухами довго тут не мешкатимуть - для них обов'язково знайдуть господарів.