Світ проти війни у Криму

Ні - війні! З такими гаслами виступають тисячі мітинґувальників по всьому світові. У Росії небайдужі люди попри загрози арештів збираються на мітинґи солідарності з українцями. Поляки ж роздають на прикордонних з федерацією територіях просвітницькі листівки.

Гуртуватися, щоб разом завадити війні. Листівки з таким змістом російською мовою напередодні роздавали активісти у Гданську. Туристам зі сходу, які нині приїхали на відпочинок до Балтійського моря, флаєри клали просто під двірники на лобовому склі автомобілів. А ще - поширювали в готелях та біля торговельних центрів міста. Поляки кажуть - переймаються долею і українців, і росіян. Тому й узялися простим способом - закликами до миру та спокою - пояснити братському народові: єднання заради спільної мети, щоб зупинити агресію у Криму - вкрай потрібне всьому європейському реґіонові.

За солідарність між людьми й народами виступили зо дві тисячі поляків і українців біля російського посольства у Варшаві. Активісти, озброєні синьо-жовтими стягами, кажуть: і польський уряд, і волонтери, і члени міжнародних профспілок спільно з іншими європейцями й далі домагатимуться мирного врегулювання ситуації у Криму.

Головними ж героїнями останніх ефірів на тутешньому телебаченні стали кілька дівчат родом з Росії, які не побоялися влаштувати міні-пікет біля посольства федерації. Через соцмережі активістки пропагують, як вони кажуть, анти-путинські ідеї. З огляду на останні події на кримському півострові, протестувальницям бракує слів, щоб висловити своє невдоволення діями Кремля.

Марія Макарова, організаторка акції:

- Я народилася в Росії. Проте, я вільна людина, вільна росіянка. І коли таке коїться - тут, у Польщі, не можу мовчати. Я часто буваю на батьківщині. Намагаюся донести своїм однокласникам, друзям, родичам, що все інакше, аніж їм повідомляють пропагандистські газети, радіо й телебачення.

Працівники амбасади до протестувальниць таки вийшли. Запитати - скільки їм заплатили за виступ.

***
Попри загрози арештів зібралися на чергову акцію прихильники мирного врегулювання конфлікту на кримському півострові й мешканці Санкт-Петербурга. І хоча російські ЗМІ, посилаючись на офіційну інформацію головного управління внутрішніх справ у Ленобласті, сповістили, що майже дві тисячі містян - за приєднання автономії до федерації та недопущення майдану у країні - написи на плакатах активістів свідчили про супротивне. Люди, з-поміж яких журналісти, закликають Путіна забрати руки від України.

Демонстрації пройшла мирно. Тільки одна з активісток, яка принесла з собою манекени вбитих у Києві людей, вкриті синьо-жовтим прапором, потрапила за ґрати. Як сповістили поліціянти після допиту та обшуку дівчини - за те, що топтала газони на Марсовім полі.   
Акції непокори режимові Путіна та із закликами відкликати війська з півострова відбулися й у Москві.

***
Запланований на 16 березня референдум щодо кримського питання - нелегітимний і не відповідає нормам українського законодавства. Про це напередодні вкотре нагадала російському президентові канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Під час телефонної розмови вона наголосила - подолати політичну кризу в Україні треба негайно. І хоча не було створено міжнародну контактну групу - порозуміння, на думку Європейської сторони - вкрай потрібне.

***
Інформаційне поле Криму зазнає небаченого тиску з боку самопроголошеної влади, на півострові паную жорстка цензура. Це заявляють в ОБСЄ. Комісари, які на власні очі бачили, що коїться в автономії, зазначають: після припинення ескалації винних у запроваджені цензури та причетних до утисків і застосування сили до журналістів буде покарано. Поки ж акцентують увагу на громаду татар.

Астрід Торс, верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин:

- Їхня спільнота - на нейтральній позиції. На відміну від більшості кримців, які підтримують ту чи іншу сторони, татари стримані. Вони - вразливі. І ми маємо намір їм допомогти.