Харківська мати-зозуля вижбурнула на вулицю двох доньок

У Харкові мати продала квартиру разом із двома доньками. Молодшій - 10 років. Ненька зникла з життя сестер, коли покинула новонароджену дитину на старшу, тоді 15-річну Марину. Дівчата росли самі й навіть не розраховували колись побачити матір. Торік вона знайшлася. Начебто хотіла повернутися в сім'ю. Проте, як стало відомо нині, насправді жінка мала намір відібрати у своїх дітей житло.

- А теперь - куда? Они нас выкинут к чертовой матери. Или меня куда-то завезут. А Вику - в детдом все равно. Понимаете? Это очень страшно.

Настрій Марини Меркулової змінюється: то войовничий, то - цілковитий відчай. Вона весь час боїться. За себе і малу сестру, про яку дбає змалечку.

Вікторія Меркулова, молодша сестра:

- Когда она придет - тогда выпускает. Когда я доделаю все уроки. Боится, чтоб меня не украли.

Живуть дівчата в 1-кімнатній квартирі. Житло належить матері, яка покинула доньок ще маленькими. За 10 років Зоя Меркулова повернулася в життя дітей. Спробувала налагодити стосунки. Проте ображені сестри відмовилися від її материнства. Жінка звернулася до суду - вимагала, щоб дівчата дозволили їй мешкати з ними. Переконувала: мріє воз'єднати сім'ю.

Зоя Меркулова, позивач:

- Я старею. Я хочу жить в своем жилье. Я покупала это жилье специально, чтобы было и моим детям, и мне где жить. Почему я должна скитаться?

Та на судові слухання Зоя Меркулова не приходить. Справа загальмувала.

Марина Меркулова, мешканка м. Харкова:

- Мама пропала без вести. Не понятно. Не знаю. Она не звонит. Она и раньше не звонила. Как-то я не переживала. А теперь она не появляется ни на суды, никуда не приходит.

А кілька днів тому Марині зателефонував незнайомий чоловік. Він просто сказав дівчатам, щоб вибиралися з квартири.

Марина Меркулова, мешканка м. Харкова:

- Он мне объяснил, что он - черный риэлтер. Он не скрывает этого. Он занимается "отрабатыванием квартир". Либо мы тебя где-то закопаем и тебя больше не найдут. Или ты получаешь 2 тысячи долларов и сама быстренько уходишь из этой квартиры. И мы ее не взламываем, не выносим вещи.

Налякані й розгублені, дівчата звернулися до служб опіки, правоохоронців, міської влади - по пораду й допомогу. У прокуратурі відповіли стандартно.

Тетяна Гусева, старший прокурор прокуратури м. Харкова:

- Если информация документально подтвердится, что квартира продана, прокуратурой будут предприниматься меры в правовом поле. Гражданского и уголовного характера. Это уголовное производство и гражданский иск.

З'ясувати, чи справді мати продала житло, поки що неможливо. Телефон Зої Меркулової, матері та власниці - вимкнений.

Прокуратура запевняє: якщо Зоя Меркулова справді продала квартиру - угоду можна буде оскаржити. Проте право власності на нерухомість все одно належить лише матері. Дівчата не можуть претендувати навіть на сантиметр житлової площі.

Марина Меркулова, мешканка м. Харкова:

- Меня продали вместе с квартирой. Я тут до сих пор прописана, а у квартиры новый хозяин.

Представники міської влади кажуть - вже розпочато процес позбавлення недбалої неньки материнських прав. А загалом, зі слів чиновників, старша сестра надміру драматизує ситуацію і просто спекулює на долі маленької Віки.

Світлана Горбунова-Рубан, заступник Харківського міського голови:

- Бесконечное нахождение ребенка в стрессовой ситуации - не нужно. Это случай, который обязывает нас оградить ребенка от этой стрессовой ситуации. Мы нашли способ: мы поместили ее в санаторий.

У мерії кажуть: у великому місті маленька дитина на вулиці не залишиться. Віка потрапить у дитячий будинок. А Марина - вже повнолітня і здатна влаштувати свою долю сама.