На Одещині однолітки довели дівчинку до самогубства

Десятирічна відмінниця повісилася  на Одещині. П'ятикласниця наклала на себе руки вдома. Рідних і вчителів трагедія шокувала: про проблеми дівчинки з іншими учнями не чули. Проте в кишені дитини знайшли записку з іменами двох її однокласників.

Золота дівчинка, найліпша учениця у школі. Все це про десятирічну Ірину Квашу з селища Струмка. П'ятикласниця вкоротила собі віку наприкінці навчального року. Місцеві кажуть: бачили дитину в день її смерті. Була спокійна.

Світлана, поштарка с. Струмка:

- Буквально перед смертью, где-то часа за два. Она шла по улице, телефон висел на груди и у нее играла музыка. Нормальна дытына шла.

Після уроків Іра допомагала матері на городі. Потім пішла в хату. За двадцять хвилин господиня також заглянула до будинку. На столі лежав телефон дочки, грала музика, але дитини в кімнаті не було. Знайшла її на веранді. У зашморзі. На крик шокованої жінки прибігла сусідка.

Галина, сусідка загиблої дівчинки:

- Мы начали делать ей искусственное дыхание. Ну, мне показалось, что она теплая. Я говорю: давай еще, давай еще. Но без толку было.

У кишені дитини знайшли записку, що починалася словами: Мамочко, прости мені.

Любов, сусідка загиблої дівчинки:

- Щоденник. И було зачеркнуто: Я вже не можу терпіти цих знущань. І потом: це вже послідня капля.

Після цих рядків Іра написала імена двох однокласників. Сусіди кажуть: дівчинка мешкала з мамою, жили бідно, але у злагоді. Двоє старших братів працювали в Одесі, весь час допомогали родині. Якщо проблеми у п'ятикласниці й були, то у школі.

Людмила, мешканка с. Струмка:

- Все время ее шарпали однокласники. Унижали, байстрючкой называли. Унижали и она, бедненькая, это все не выдержала.

- Там физического ничего не было, а морально обижали.

Любов, сусідка загиблої дівчинки:

- Там года два дитина жалувалась на школу. Це - в класі. Це не імено, що директор школи винен. Там керівник класу все знав, що це робилося в школі.

З класним керівником, за сумісництвом шкільним психологом, поспілкуватися не вдалося: поїхала на семінар. Керівник районного управління освіти від зустрічі відмовилася. Проте, директорка навчального закладу запевнила: про конфлікти Іри з однолітками педагоги нічого не знають.

Раїса Сукменська, директор загальноосвітньої школи с. Струмка:

- У неї були подружки. Вона добре спілкувалася. Вона, ніколи я не чула, щоб вона ображала когось. І щоб її ображали.

Про дітей, чиї імена написала в передсмертній записці дівчинка, лише схвальні відгуки.

Наталя Шедловська, викладач етики загальноосвітньої школи с. Струмка:

- Один ходе в православну церкву, другий - в баптистське собраніє. Сиділи ручки отак. Ручку підіймали, з нею ніколи не конфліктували. Де щось? Може, на перерві. Я не знала, не чула.

Кримінальне провадження за фактом загибелі дівчинки розпочате за статтею "Доведення до самогубства". Проте фактів знущання з дитини слідчі поки не виявили. Лише з'ясували: за кілька днів до смерті школярка розповіла однокласникам, що зустрічається зі старшим хлопцем. Однолітки цього не сприйняли.

Ірина Колесник, співробітниця Татарбунарського РВ міліції:

- В ході перевірки таких фактів або інформації, які би доводили, що була доведена ця дівчинка до того стану, не було. Остання розмова с хлопчиками, то була остання крапля. Але розмова ця не була такою конфліктною. І так, як в них перехідний вік, може, вона неправильно зреагувала на якісь коментарі.

Тож слідство триває. Тим часом психологи вкотре звертаються до батьків із проханням бути пильними і більше спілкуватися з власними дітьми.