Як виживають ті, хто втік від війни до Одеси

Понад 1000 переселенців з Донбасу вже прийняли на Одещині. Це офіційна статистика. Насправді, кажуть соціальні працівники, біженців значно більше.

Офіційно їх не можна називати біженцями. Цей статус давав би певні гарантії. Наразі вони - переселенці. Хоча, каже пані Юлія, то була справжня втеча з власної домівки.

Юлія, переселенка зі Слов'янська:

- Побросали дома свои, все. Муж остался еще в Славянске, детей увезли. Все закрыто, люди в погребах живут. Спят в погребах с утра до ночи. Выехали так: что успели - взяли.

Чоловік, розповідає Юлія, допомагає вивозити малюків і підлітків до безпечних реґіонів. Одесити вже прийняли щонайменше 1000 мешканців з українських гарячих місць. Це лише ті, хто звернувся по допомогу. Насправді, кажуть у службі соціального захисту, переселенців значно більше. Два перших питання: де жити та що їсти.

Ірина Маркевич, директор департаменту соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації:

- Мы их отправляем в наши санатории, потому что там, по крайней мере, есть жилье и четырехразовое питание.

Більшість приїжджає без грошей хоча б на перші тижні. Одеські волонтери збирають найпотрібніше. Нині 500 дітей-сиріт з Луганська віком від трьох до вісімнадцяти років вже відпочивають на морі. Їм потрібні купальники, сонцезахисні окуляри та капелюхи. Допомогу зносять до місцевого осередку Спілки журналістів України.

Анжеліка Жукова, керівник координаційної групи волонтерів:

- Женщины, которые с маленькими детьми, очень много с грудничками приехали сюда, они просят памперсы. Другие необходимые для жизни предметы. Потому что если они приехали с детьми, без мужей. Некоторые не могут получить социальные выплаты. В ожидании вот сейчас.

Проблеми з соціальними виплатами розпочались у переселенців з Донбасу ще вдома. Чиновники запевняють: електронна база дає змогу перевести гроші на Одесу. Проте не так швидко.

Ірина Маркевич, директор департаменту соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації:

- Мы им начнем выплачивать с момента, как им там перестали выплачивать. Потом, если люди недополучили по аттестатам, мы им доплатим эти деньги. И люди будут стабильно получать выплаты, которые были у них там.

Ще один клопіт - робота. Ганна - англійський філолог. Втекла з Луганська з десятирічною дочкою. Вдома лишилися батьки, тож спілкуватися з журналістами лячно.

Ганна, переселенка з Луганська:

- Ехали, потому что не было выбора. Конечно, понимали, что нужно будет искать жилье, это первое, что нам нужно было. Я звонила на многие телефоны, в разные города. Вот в Одессе окликнулись. Хотя бы на несколько дней. Поэтому мы сюда и приехали.

Поки що Ганна живе в родині волонтерів. Шукає роботу в таборі, де можна буде мешкати разом із дитиною. До соціальної служби ще не зверталася. Там кажуть: за пробування переселенців у оздоровчих пансіонатах вже потрібно заплатити 10 мільйонів гривень. В обласній скарбниці таких грошей немає. Шукати кошти допомагають доброчинні фонди.