Завдяки волонтерам бійці батальйона "Луганськ" отримали нове спорядження

Боєздатна армія - спільна справа. На Донбасі, в зоні воєнних дій, сили АТО переходять у наступ. І пропорційно - збільшується активність волонтерів та доброчинців, які утримують і підтримують військових. "Цивільні", хто не може взяти зброю та стати до лав батальйонів, роблять свій внесок в інший спосіб: екіпірують бійців, дбають про їхній побут та харчування.

Боєць батальйону "Луганськ" приміряє новенький бронежилет. За кілька місяців служби військовики вже звикли до дискомфорту і сприймають спартанскі умови як належне. "Це війна" - філософськи відповідають на питання, чи важко триматись. Фізичне навантаження витримувати легше, ніж психологічне.

Артем, командир батальйону "Луганськ":

- Когда идет наш боец с автоматом, еще и с подствольным гранатометом, а еще если помимо автомата и гранатомета у него есть РПГ… И вот он идет с магазинами, в каске стальной, весь одетый такой. Очень трудно. Они приходят - с ног валятся. Довольно трудно, очень трудно нашим бойцам выдерживать в 20-килограммовых бронежилетах по 12-13 часов.

Розташувався батальйон Луганськ - у містечку Сватовому. Будівлю колишньої гімназії бійцям "надали в користування". Облаштувавшись, військовики зацікавились її історією. Стало відомо, що це не просто школа, а споруда з біографією.

Артем, командир батальйону "Луганськ":

- При царе это была жандармерия. При немцах. Потом, когда пришли (большевики), после жандармерии - это было НКВД. После НКВД, когда немцы пришли - это было Гестапо. Потом - налоговая и такие мероприятия.

Сьогодні ж тут бійці розвантажують машину з "останніми надходженнями": 70 комплектів бронежилетів і 50 касок. Сучасні, технологічні, зручні та надійні. Це - подарунок від громадської організації, що активно допомагає українським воякам і переселенцям з буремного сходу.

Сергій Шахов, громадський діяч:

- Сердце обливается кровью, когда наши, украинские ребята, не важно, на каком языке они говорят - на русском или на украинском, защищая нашу Луганскую, Донецкую области, нашу украинскую землю, могут погибнуть только от того, что какой-то генерал когда-то распродал бронежилеты. Сегодня в армии бронежилетов не хватает, не хватает касок, вообще практически нет амуниции.

Допомагати й підтримувати армію - справа "тилу". Активісти зазначають - якщо він буде міцним - бойові підрозділи даватимуть результат, і на Схід України швидше повернеться мир.