Героїчні харківські медики отримали подарунки та нагороди

Понад тисячу солдатів, поранених під час антитерористичної операції на Донбасі, пройшли через руки харківських військових лікарів. Хірурги, які працюють безпосередньо в зоні АТО, часто самі стають пацієнтами своїх колег. Нині Харківському військовому шпиталю подарували дороге медичне обладнання. А працівників нагородили армійськими відзнаками.

Нагороди від поважного керівництва зі столиці урочисто та особисто приймають лічені відзначені: більшість військових лікарів - у зоні АТО, на передовій. 

Юрій Ілляшенко, головний терапевт Військово-медичного клінічного центру:

- З березня місяця, без вихідних, і через дві-три ночі вони тут бувають. Ніч може поспати, одну попрацювать - і оп'ять поїхали. В такому ритмі люди, яким вже за 50, отак працюють. Я їх називаю справжніми героями, які не менше роблять, ніж хлопці, які на передовій знищують терористів.

Хірурги, фельдшери, анестезіологи - вони роблять для перемоги не менше за власне військових, і життям ризикують разом з ними.

Юрій Ілляшенко, головний терапевт Військово-медичного клінічного центру:

- Це особливості - "тяготы и лишения воинской службы", як то казали раніше. Це так положено військовій людині. Заборонено скаржитись, згідно Уставу. Заборонено скаржитись - тягни свою лямку.

Харківський військовий шпиталь - найближчий до зони бойових дій. Це єдиний такий центр на північному сході України.

Віталій Андронатій, керівник департаменту Міністерства оборони України:

- Радянський спадок. Ми завжди, наша військова доктрина орієнтувалася на захід. В нас ворог був з заходу. Ви ж бачите - на сході в нас немає ні військ, ні госпіталів. І оця біда трапилась, і ми тепер повертаємо голову в протилежний бік і намагаємось зараз "з коліс" створювати цю структуру, яка могла б спрацювати і дати відсіч на східних напрямках.

Нестачу обладнання, препаратів, видаткових матеріалів поповнює "цивільний" тил: волонтери і добродійники. Сьогоднійшній подарунок - оцей фургон: пересувний стоматологічний кабінет. Вибір не випадковий. За статистикою, найчастіший у солдатів - після, звісно, поранень - зубний біль.

Юрій Марченко, добродійник:

- Этот кабинет - не для протезирования, ни для чего, а именно для устранения острой боли. Чтобы сделать рентгеновский снимочек, сделать укольчики, поставить временную, постоянную пломбу, изъять плохой зуб, место залечить. Это - полноценный стоматологический кабинет для санации.

Пацієнти шпиталю, військові із зони АТО, на запитання, чи погодились би на війні ще й зуби лікувати - тільки сміються. Вони свої поранення тяжкими не вважають.

- Я бы не сказал: за одного битого двух небитых дают.

Капітан Сергій Косаренко дістав поранення під Новгородівкою, на Донеччині.

Сергій Косаренко, поранений:

- Поехали проверить близлежащее: что за полем находится, что за зеленочкой - попали в засаду. Начался обстрел. Но вроде ушли мы без потерь. Не знаю, с собой "забрали" кого-то или нет. Поотстреливались.

Нога в апараті Ілізарова, ушкодження гомілкової кістки, перелам, скалкові рани - а капітан Косаренко мріє тільки якнайшвидше підвестися на ноги та повернутися до лав. Каже, по-іншому й бути не може.

Сергій Косаренко, поранений:

- У меня военная династия, я еще с маленького возраста знал, что буду военным по-любому. Эта профессия "передбачає" войну. Просто так ходить в штабе бумажки носить - это, как говорится, "не то пальто".