На Київщині молоді покидьки зарізали таксиста

Без жалю та докорів сумління. Троє молодиків по-звірячому вбили таксиста на Київщині.

Завжди веселий та усміхнений. Єдиний син та добрий сім'янин працював таксиситом. 27-річний Сергій постійно телефонував дружині та дітям, але після останнього замовлення зв'язок із ним урвався.

Богдана Бондаренко, тітка вбитого:

- Я сама начала набирать мобільні телефони, три мобільні - вони не відповідають. Я не знаю, тривога якась і була. Я чогось надіялась, що це може якась ситуація склалася. Може, розрядився, ну як розрядився, 3 мобільні зразу не можуть розрядиться.

Правоохоронці та рідні почали шукати зниклого водія. Знайшли через три доби... мертвим.

Олександр Храпач, кореспондент:

- Труп таксиста знайшли поблизу занедбаної ферми. Тіло з численими ножовими пораненнями лежало у смітнику, прикидане гіллям.

- Тіло видно не було, все було прикидане. Ні голови, ні ніг. Животом лежав до землі і осьо мусор - це все ми розгрібали. Це все пляшки вони постаскували, отсюда брали.

Поряд з убитим таксистом не було ані документів, ані телефонів, ані автомобіля. Тож оперативники продовжили пошуки.

Олександр Храпач, кореспондент:

- Того дня поблизу Кагарлика правоохоронці натрапили і на викрадений автомобіль. Салон іномарки був закривавлений, а за кілька сотень кроків лежав ніж, зашморг та одяг одного із вбивць.

Простеживши за сигналом мобільних телефонів Сергія, правоохоронці вийшли на слід злочинців. Ними виявилися троє місцевих, 20- та 22-річні молодики, з кримінальним минулим.

- Раніше судимі по незаконних заволодіннях, по крадіжках і останній раз це в них направили справу по суду по 309 - вживання наркотичних засобів - коноплю любили покурить.

Схопили всіх трьох. У міліції затримані розповіли, як готувалися та скоювали злочин. Як вирішили викликати таксі, вбити водія, забрати особисті речі, а машину продати на запчастини. 

Підозрюваний:

- Коли водій зупинився, Юра накинув на нього штуку, ну удавку, а Сергій вийняв ножа і зробив пару ударів.

- Тобто у нього був ніж?

- Ну да.

- Удари куда, в серце?

- Ну да.

Та поживитися нелюдам не вдалося: у кишенях вбитого знайшли лише 300 гривень та три мобільних телефони. Машину заховали в чагарниках, а гроші поділили між собою.

Генадій Мельниченко, керівник Миронівського РВ міліції:

- Всі вони зізналися, всі показали, де що знаходиться. На даний час проти даних осіб розпочате провадження стосовно статті 115 ч2 - умисне вбивство.

Убита горем мати й досі не вірить, що поховала єдиного сина.

Ганна Войтко, мати вбитого:

- Яка їх мати родила, як вона може на це подивиться, щоб оцих двох ангеляток залишити самим. В 27 років обірвалося життя. Як це можна зрозуміти, як їм це можна об'яснити? Я не знаю. Як це так можна - поховати свого сина? Вмене ні розум, ні серце не розуміє цього. Я не знаю.

Її маленькі онуки - Дениско та Вероніка - чекають, що одного ранку їхній татко таки повернеться додому.

Вероніка, дочка вбитого:

- Я питала в мами - де тато, а мама мені не сказала. Я позвала Дениса, і дідусь нам все розповів. Я згадую про тата, він мені сниться, я кожен день про нього думаю, я його сильно-сильно люблю.