Нагадати пароль | Реєстрація
Середа, 14 травня 2025
Найкращі детективи світу

Новини каналу Суспільство

Вибрати дату
RSS

МОЗ прирік ВІЛ-інфікованих помирати в муках

14 серпня 2015, 23:49

Вхід дозволений не всім! Киянці відмовили в хоспісній допомозі, бо вона ВІЛ-інфікована. Медики послалися на наказ Міністерства охорони здоров'я. Виявляється, люди з імунодефіцитом можуть отримати паліативну допомогу лише в спецзакладах, де місць одиниці! Де ж провести останні дні життя смертельно хворим із ВІЛ-позитивним статусом?

СНІД вбиває довго й нестерпно болісно. Це незворотне руйнування імунітету. Пневмонія, молочниця, герпес, туберкульоз, риніт, пухлини. Це лише частина того, що може підчепити ВІЛ-позитивний. Будь-де. Організм не здатний протистояти мікроорганізмам, паразитам й грибкам, що його постійно атакують. Поступово розсипається й нервова система.

Володимир Овчаренко, соціальний працівник:

- Этот человек, у него может быть поражение головного мозга, он может вставать, падать, что-то уронить, кричать, ему больно, иногда слышно здесь, как кричат.

Так помирав чоловік Оксани. Минуло вже майже три роки, а вона й досі згадує це зі сльозами на очах.

Оксана, ВІЛ-позитивна:

- Саша, мой муж, умер от СПИДа, ну СПИД был уже, тяжелая стадия, он сгорел от температуры.

Олександр помирав вдома. Без знеболювального.

Оксана, ВІЛ-позитивна:

- У него отказывали почки, сильные были отеки, все время жаловался на сильные боли.

Оксана каже - в лікарнях таким смертельно хворим пацієнтам не раді. Навіть у спеціалізованих центрах СНІДу.

Оксана, ВІЛ-позитивна:

- У меня очень много знакомых, которые умерли именно с ВИЧ-статусом, многих отправляли домой, говорили, что помочь не могут, у меня знакомая вот тоже, очень в больших мучениях, у нее на шее лимфоузлы, умирала.

Ольга Трикуль, юрист Київського відділу громадської організації людей з ВІЛ:

- Знеболювальне рідним не дають, тому що це порушення закону. Людина смертельно хвора, вона не може прийти кудись за знеболювальним, виходи два - або хоспіс, де надається системна допомога, або патронажна служба.

Хоспіси - це спеціалізовані заклади, куди люди приходять фактично помирати. Тут знімають біль. Тут затишна, майже домашня атмосфера. Тут розмовляють з пацієнтом психологи й священики. Здається, ось він - вихід! Але зі СНІДом, виявляється, туди не беруть. У столиці у такому закладі відмовили смертельно хворій ВІЛ-інфікованій киянці. Сама вона про це розповісти не може - її стан вже критичний. За жінку говорять друзі з громадської організації. Їхні юристи шоковані відмовою.

- Коли ми стикнулися з ситуацією, коли людину не прийняли в хоспіс, я проаналізувала діюче законодавство. Її не прийняли на підставі МОЗу.

Виявляється, за 41-м наказом Міністерства охорони здоров'я про паліативну допомогу, недужі на ВІЛ-СНІД мають помирати окремо від інших смертельно хворих. Мовляв, для них передбачені спеціалізовані заклади.

Ольга Трикуль, юрист Київського відділу громадської організації людей з ВІЛ:

- В одному з листів ми просили надати перелік таких лікувально-профілактичних закладів, але справа в тому, що їх просто не існує.

Свідок рушає в хоспіс при онкоцентрі. Тут два десятки ліжок, у комфортних світлих палатах. Але тільки для пацієнтів із раком.

Олексій Калачов, завідувач відділу паліативної медицини Київського міського онкологічного центру:

- Мы работаем только с онкологическими пациентами, больные ВИЧ-инфицией у нас бывают, но они с онкологией и погибают от онкологии.

То що ж робити людям на останніх стадіях СНІДу, помирати у страшних муках вдома? У Міністерстві охорони здоров'я тільки знизали плечима. Для них ця тема нині не актуальна.

Лариса Гетьман, заступник директора Українського центру контролю за небезпечними захворюваннями:

- У нас стоял вопрос о паллиативной помощи в 2004, сейчас он угасает.

Втім, чиновники запевняють - хоспіси для ВІЛ-інфікованих є! Вони при спеціалізованих стаціонарах центрів СНІДу. Аж 80 ліжок на всю країну. Ось тільки паліативної допомоги, приміром, у 2014 потребували 2 тисячі пацієнтів.

Олена Ткаченко, кореспондентка:

- Це лікарня, де надають допомогу хворим на СНІД. Вона одна всю столицю, де тільки офіційно зареєстрованих ВІЛ-позитивних 12 тисяч, і в ній всього лише 4 хоспісних ліжка, хоча потреба набагато більша, бо гірше їм може стати будь-якої миті.

Чимало хворих просто не встигають дочекатися звільнення цих ліжок.

Оксана, ВІЛ-позитивна:

- Сегодня я хожу и понимаю процесс своего заболевания, что могу оказаться также на улице, не будет за мной кому ухаживать.

Оксана лікується тут раз на півроку. Вірус імунодефіциту вже дав ускладнення - герпес головного мізку. Гірше їй може стати будь-якої миті. Тож вона задумується - як помиратиме: у нестерпних стражданнях удома чи в хоспісі. Для цього чиновникам з МОЗу потрібно змінити лише кілька слів у своєму наказі.

Олена Ткаченко, Юрій Нестеренко, Олексій Соловей, Андрій Грищенко
Коментарі
Ім'я
Поле обов'язкове для заповнення
Текст
Поле обов'язкове для заповнення
Захист
Ви ввели невірний захисний код

Телебачення для всієї родини

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.