На марафоні "Пробіг у вишиванках" помер чоловік

Завтра у столиці стартує забіг "вгору Андріївським узвозом". Дистанція всього 500 метрів. На таких малих дистанціях, як правило, надзвичайних ситуацій не буває. Інша справа - марафони. Місяць тому, у Києві під час "Пробігу у вишиванках" загинув 32-річний учасник з Херсона. Винними у трагедії матір померлого вважає організаторів заходу й медиків, які, з її слів, близько 45-ти хвилин не надавали першої допомоги постраждалому. Більше розповість - Світлана Федик.

Квартира Ірини нагадує бюро ритуальних послуг. Повсюди вінки, ікони та фотографії єдиного сина Саші.

Ірина Мамотько, мати загиблого:

- Они отдали мне Сашечку, Сашечку, в гроб мне отдали Сашечку. Я возле него сидела, я его целовала, бровки гладила. Но он, мне кажется, все слышал.

На цьому відео - останні кадри з життя Сашка. Київський марафон "Пробіг у вишиванках". Серпень. На бігу чоловік вихоплює з рук волонтерів склянку води, уже на цих кадрах можна помітити, що почувається він зле. За кілька митей - знепритомніє, а ще за хвилину його матері зателефонує невідомий.

Ірина Мамотько, мати загиблого:

- Он мне сказал, вообще не волнуйтесь. С ним все хорошо. У него был тепловой удар. Ему врачи сделали снотворное и он в поликлинике отдыхает. Он три часа поспит и сядет на машину и поедет домой.

Жінка зателефонувала знайомим медикам, які одразу ж попередили - при тепловому ударі категорично не можна давати снодійне. Перелякана мати взялася дзвонити в лікарню, куди привезла хлопця швидка.

Ірина Мамотько, мати загиблого:

- Врач говорит - а что вы делаете? Почему вы не здесь? Вы можете не успеть. Я как начала кричать - Как? Доктор? Что делать? Он говорит - ваш сын в коме. К нему подключено искуственное дыхание. Говорит - едьте сюда.

На таксі Ірина з Херсона домчала до столиці за лічені години.

Ірина Мамотько, мати загиблого:

- Меня пустили туда в реанимацыю. Врач говорит - та что нам привезли живой труп. Он говорит - идет необратимый процес, уже ничего нельзя сделать.

Того ж дня Олександр помер. У нього залишилася чотирнадцятирічна донька, яка досі не хоче вірити у смерть батька. Вбита ж горем мати загиблого винними у смерті єдиного сина вважає організаторів марафону та медиків. Жінка розповідає, від людей у соцмережах дізналася, що швидка допомога приїхала аж за 45 хвилин. Та ось Галина, яка бігла на марафоні поруч із чоловіком, каже - він не міг чекати приїзду медиків так довго.

Галина Андрійчук, учасниця марафону:

- Я бачила, що людина знаходилася трошки в стороні від дороги, по якій ми бігли, і що біля нього були люди. Тому я туди близько не підходила. Бо там було достатньо людей. Десь через буквально секунд 30 після того як я пробігла це місце там, де лежав Саша, вже їхала швидка.

Цю версію підтверджують і організатори. 

Олександр Кузін, організатор марафону:

- Когда мы получили сигнал, что на трасе человеку плохо, моментально туда поехала скорая помощь. Ето было расстаяние в районе километра. То есть скорая помощь туда поехала. И когда я подбежал, то скорая уже уезжала.

Глядачі ж, серед яких був лікар-кардіолог Ігор Кацитадзе, кажуть - чоловік чи не одразу впав у кому і врятувати його було вже неможливо.

Ігор Кацитадзе, свідок:

- Коли я його побачив, він був в стані клінічної смерті. Тобто пульс у нього не вислуховувався, він був без свідомості, він не дихав. Проводилися реанімаційні заходи.

Смерть на марафоні - явище не поодиноке і від неї ніхто не застрахований, кажуть організатори забігу.

Олександр Кузін, організатор марафону:

- Смертельные случаи на спортивный мероприятиях не то, что часто, но они есть. И по статистике где-то мировой, 1 случай смертельный на 50 тысяч человек. Я сам лично видел.  В Нью-Йорке на марафоне професиональный спортсмен на восьмом километре умер.

Марафон - надто вже сильне випробування для організму. Він працює на межі можливостей, марафонцю треба пильно дослухатися до своїх почуттів.

Галина Андрійчук, учасниця марафону:

- Дослухатися до себе. Навіть якщо результати аналізів у нас будуть ідеальні, ми можемо зранку проснутися не в тому настрої чи там у нас буде прискорене серцебиття навіть від того, що ми переживаємо перед марафоном.

Тож треба вміти вчасно зупинитися, навіть якщо ціна - перемога. Адже плата за подіум може бути дуже дорогою.