Теракти в Європі - чого чекати далі

У Брюсселі можуть висадити в повітря метрополітен. Бельгійська поліція знайшла вибухівку й хімікати в районі Моленбек, де мешкали батакланські терористи, оголосила найвищий рівень загрози й вивела на вулиці снайперів. Один з організаторів атак - Салах Абдеслам - досі на волі, а ще розвідка інформує - ІДІЛ наказала  підпільним агентам чекати наказу, щоб влаштувати одразу кілька синхронних атак у Європі. Під прицілом - Лондон, Рим, Мілан і Ватикан, а ще найбільші міста Німеччини.

Найстрашніша зброя в руках Ісламської держави - соціальні мережі й жінки! Слабку стать перетворюють на смертниць, бо на жінку з дитиною падає менше підозр. Сповідь однієї з тих, кому вдалося проникнути до центру вербування і вибратися звідти живою, а ще - про тактику пропаганди ІДІЛ і музику на крові.

Брюссель патрулюють снайпери, на вулицях війська, зачинене метро і обшукують перехожих. У місті - загроза терактів. Окрім Брюсселя, одразу кілька європейських мегаполісів - Лондон, Кельн, Рим, Мілан та навіть Ватикан - може спіткати доля парижан, повідомляють спецслужби. У міжнародному розшуку - бельгієць Салах Абдеслам, один з головних підозрюваних у атаках 13 листопада, а ІДІЛ знову оприлюднює погрози в інтернеті. Мовляв, Францїя - це лише початок. Європа посилює охорону на кордонах, авіаперевізники обмінюються базами даних пасажирів - щоб ні на землі, ні в повітрі не допустити атак.

Париж досі встелений квітами й лампадками на місцях, де смертники тиждень тому вбили десятки невинних людей. За загиблими плаче сама природа, французьку столицю заливає дощем, а фото жертв біля імпровізованих меморіалів присипані зів'ялим осіннім листям.

Парижани, попри нові загрози, йдуть пити вино на терасах, як звикли проводити дозвілля до чорної п'ятниці. Люди твердять: їх не злякати й оголосили кампанію "всі у бістро". Хоча ще кілька діб тому місто, передусім квартали поруч зі Стад-де-Франс, знову здригнулося від вибухів.

У комуні Сен Дені поліція знайшла засідку терористів, де переховувався організатор паризьких терактів Абдельхамід Абауд із двоюрідною сестрою Хасною Айтбулахен. На слід вийшли, прослухавши телефонні переговори бойовиків, й поліція розпочала штурм. 

- Вона була білявкою, снайпери вже прицілилися, але жінка вбила себе, шматки тіла розлетілися довкола. Мене досі нудить від побаченого.

Вона стала першою в Західній Європі жінкою-смертницею. Поліція ліквідувала й брата Хасни. Однак головне питання - скільки спільників банди досі на волі й як розпізнати їх в європейцях?

- Як можна так безстрашно вбивати інших людей? Я не перестаю плакати.

- Це просто перевертні, які прикидаються звичайними людьми, а виявляються злочинцями.

Ані про Абауда, який фінансував і координував діяльність батакланських терористів, ані про його спільника Абдеслама ні знайомі, ні сусіди не можуть сказати нічого поганого.

Олів'є Вандерхаген, соціальний працівник:

- Звичайний хлопець з передмістя Брюсселя якоїсь миті просто перетворився на радикального терориста. Він не поводився якось інакше, не був антисоціальним, мав дрібні проблеми з законом, однак завжди усміхався й ні з ким не конфліктував.

- Ми росли в одному дворі, вони живуть на поверх нижче. Усі троє братів завжди були чемні, хоч їхні батьки й не надто заможні - купували синам дизайнерський одяг. Вони вчилися в ліцеї. Потім хлопці відростили бороди, але ніхто не звернув на це уваги й нічого лихого не запідозрив. Ми шоковані, що один з них став смертником, інший - переховується від поліції й організував ці криваві теракти.

Влаштовувати атаки можуть й жінки, яких почала вербувати ІДІЛ. Їх вчать вбивати заради хворобливих ідеалів банди, жертвувати собою і навіть власними дітьми й  влаштовувати розправи над невинними людьми. ІДІЛ обирає соціально вразливих дівчат. Як сталося з сестрою Абдельхаміда Абауда.

Карім, однокласниця смертниці:

- В дитинстві її приковували кайданками й ланцюгами до батарей, фізично знущалися. Пізніше в школі вона тікала з уроків, потім були наркотики, зв'язки з вуличними злочинцями. Якоїсь миті вона зізналася мені, що більше не мусульманка, що не має нічого спільного з ісламом і їй нічого втрачати. Вона слухала якусь специфічну музику, читала реп, нюхала кокаїн.

Французька журналістка Анна Ерелль змогла потрапити в центр, де вербують європейок до лав Ісламської держави. 

- Раніше жінки були для них товаром, їх викрадали на завойованих територіях немов трофеї. Нині джихадисти розуміють - жінка, а особливо вродлива, може бути знаряддям убивства. Їх вчать нарівні з чоловіками користуватися зброєю і перетворюють на смертниць, які безжально вбивають себе й інших.

Потенційних терористок вираховують через соціальні мережі. І саме сучасні технології, а не автомати - найнебезпечніша зброя у руках. Саме через інтернет бойовики повідомили, що 13 листопада стане 11 вересням для Парижа, й в останньому відеозверненні назвали нові міста, де планують атаки.

- Так само, як ми вдарили по Франції, по її центрові - Парижу, наступна ціль - Америка й Вашингтон.

Вони вбивають людей і пропагують масові страти. Знищують безцінні пам'ятники світової історії, щоб побудувати власні. Вони створили цілу субкультуру, й завдяки інтернету стали просто всюдисущими. Хто конкретно фінансує такий бізнес на крові - невідомо, однак бойовики знімають фільми, пропагандистські відео, а головне - мають надпотужні онлайн-ресурси, де вербують в свої лави європейців, і володіють цілою мережею підрозділів у всьому світі. Вони транслюють страти, відрізають людям голови на камеру й анонсують нові теракти в погрозливих відео.

Студенти, модельєри, журналісти, спортсмени, музиканти. ІДІЛ невипадково обрала для терактів не туристичні пам'ятки, а вдарила по самому серцю Парижа. На Стад-де-Франс того вечора був президент Франсуа Олланд і керівник зовнішньо-політичного відомства Німеччини - Франк Вальтер Штайнмаєр. Театр Батаклан, де бойовики захопили заручників і де загинуло найбільше людей - культовий заклад французької столиці.

На сцені концерт-холу колись виступали Prince, Robby Williams, Oasis, 30 seconds to Mars, Metallica, Backstreet Boys. Нині зірки масово скасовують концерти на знак жалоби за жертвами терактів. З родичами тих, хто постраждав під час атак, як власне й з тими, кому пощастило вижити, працюють психологи. Вже сформувалося так зване покоління Батаклан. Це молодь, яка боїться терористів, боїться в кінотеатрі, на концерті чи в кав'ярні зустрітися з камікадзе, який підірве пояс смертника поруч із тобою. Ті, хто вчинив розправу 13 листопада - вихідці з Африки, однак давно жили в Європі. Люди, які мешкали поруч з терористами, знали їх в обличчя - не змогли розпізнати загрозу. А отже - ніхто не може дати гарантій, що сусід, колега по роботі чи таксист, який підвозить додому, не стане наступним кривавим месником.