На Волині шукають грошей для збереження унікальної знахідки

Волинські краєзнавці та археологи намагаються врятувати унікальну історичну знахідку. Нагадаємо, ще наприкінці літа у річці Стир рибалки випадково натрапили на великого дерев'яного човна. Коли дивовижу витягли із водойми, то з'ясувалось, що це найбільший в Україні човен-довбанка. Таким наші предки плавали приблизно у 14-му столітті. Тепер перед археологами стоїть непросте завдання: знайти гроші для належного зберігання експонату.

12-метрового човна виявили в Маневицькому районі наприкінці літа, коли річка Стир зовсім обміліла. Стародавнє судно витягли з води. Спочатку науковці припускали - йому не менше 500 років. Та нині, завершивши радіовуглецевий аналіз, приголомшили висновками - цей човен приплив із 1350 року! Лише на його виготовлення пішло понад століття.

Петро Хомич, директор Маневицького краєзнавчого музею:

- Це 100 років ще морили цього дуба. Потім випалювали, потрішечки довбали, потім знову випалювали і знову довбали, і тоді знову морили, щоби він мав міцність.

Такі човни в Україні називають довбанками, бо вони видовбані з цільного стовбура дерева. Здебільшого використовували їх з військовою метою.

Юрій Мазурик, гідроархеолог:

- Щонайменше могло поміститися до 10 чоловік команди, які, ймовірно, веслами або жердинами приводили в рух цей човен. Використовувався людством ще з часів неоліту до початку 20 століття.

Таких великих човнів в Україні ще не знаходили. Рекордсменом вважали судно, виявлене на острові Хортиця. Його довжина - 8 метрів. Для нового велетня всі місцеві музеї виявилися замалі. Тож нині довбанка в ангарі приватного підприємця. Та перш, ніж і далі вивчати знахідку, науковці міркують, як врятувати артефакт. Човен необхідно обробляти спеціальним розчином. 200 кілограмів суміші подарували співробітники Національного заповідника Хортиця. І експерти одразу взялися змащувати деревину.

Анатолій Мережа, робітник:

- Ну, обробляємо лодку.

- Чим?

- Розчином спеціальним, щоб обробити бактерії, і щоб вона не тріскалася, трималася при собі.

Хімікатами човен треба обробляти щодня. А консервантів вистачить лише до кінця року. Музейники шукають матеріали і, головне, гроші, бо таку покупку самотужки не потягнуть.

Петро Хомич, директор Маневицького краєзнавчого музею:

- Нечаяно нам випало - в Івано-Франківській області це виготовляють. Маємо узгодженість - 30 тисяч маємо їм перерахувати, а вони нам - 600 кілограмів.

Взяти на себе всі витрати пообіцяли в Маневицькій райдержадміністрації. Тож краєзнавці зазирають далі - і вже планують створити музей одного експоната, для нього вже й назву придумали - "Поліський моноксил". Моноксилами у Стародавній Греції називали човни, так само видовбані з цільного стовбура дерева.

Олександр Антонець, проектує музей одного експоната:

- Така практика існує у всьому світі, а об'єкт, біля якого ми знаходимося, дійсно достойний цілого музею. Наша концепція склалася із трьох слів, які в собі все концентрують: Вода. Деревина. Час.

Нині в археологів подвійна радість - у цьому ж районі знайшли ще одного човна, але вже скромніших розмірів. Та витягти його зможуть лише навесні, тож місце знахідки тримають у таємниці.

Олексій Златогорський, археолог:

- Менших розмірів, але він є перспективним для досліджень. Те, що нині морозна пора, то переносимо на весну. Нажаль, не можу назвати населеного пункту, але при морозі 25 чорні археологи поїдуть працювати.

А поки найбільший в Україні човен-довбанку продовжують досліджувати. Аби достеменно знати все про експонат, його хочуть передати польським колегам з Ягеллонського університету.