Помер український штангіст Леонід Жаботинський

У Запоріжжі помер легендарний спортсмен Леонід Жаботинський. Український штангіст, якого Арнольд Шварценеґґер називав своїм кумиром? пішов з життя сьогодні, на 78-му році. Заслужений майстер спорту здобув і військову спеціальність. Працював радником міністра на Мадагаскарі. У рідному Запоріжжі на його честь відкрита спортивна школа й щорічно проводили турніри на приз Леоніда Жаботинського.

Серце Леоніда Жаботинського, легенди важкої атлетики, зупинилося. На 78-му році життя. Після важкої хвороби. Леонід Іванович пішов тихо, вночі.

Борис Лобко, генеральний секретар Федерації важкої атлетики України:

- Такая новость - как ушат холодной воды. Он умер с 13 на 14 в Запорожье, в больнице, к сожалению, он в последнее время болел, Леонид Иванович.

Він лишив по собі віру в надлюдські можливості. Українського штангіста знала вся планета. Леонід Жаботинський здобув два олімпійські золота: у 64-му в Токіо та в 68-му в Мехіко, ставши найсильнішою людиною планети. 

- Вагу взято!

Леонід Жаботинський:

- Возвращаюсь домой, в город Запорожье, со второй наградой, я в этом городе живу, меня встречали земляки очень тепло.

Жаботинський чотири рази ставав чемпіоном світу. Виступаючи у надважкій вазі, він встановив 19 світових рекордів, 20 рекордів Радянського Союзу та 58 - України. Та не все в його блискучій кар'єрі було гладко. Леоніда Івановича не нагородили орденом Леніна. Таким було покарання від партійних босів за те, що на Олімпійських іграх в Токіо, коли ніс прапора, Жаботинський не вклонився тамтешньому імператору.

Борис Лобко, генеральний секретар Федерації важкої атлетики України:

- Я думаю, кто для меня такой император Японии, шоб я пред ним склонял и кланялся, и пошел дальше, и после этого он и два года был невыездной, и так далее, и так далее. Потому что все двухкратные олимпийские чемпионы, это я уже как специалист спорта - все имеют орден Ленина, а ему нет. Вот как он идеолога не послушался.

Сам Жаботинський рахував свої нагороди не на кількість, а на вагу. Він пишався, що його стрічка з медалями важить аж 26 кілограмів. А кубки якось змусила поприбирати з квартири дружина: настільки їх було багато.

Леонід Жаботинський:

- Призов тоже много, они в гараже, жена ремонт сделала, не хватит, вот те, которые я скажу, а все остальные - туда.

Токар третього розряду, полковник військово-повітряних сил, радник міністра на Мадагаскарі, проректор, тренер, батько двох синів - про це мало хто говорив, але це теж Леонід Жаботинський. Секрет успіху чемпіона відкривав його власний тренер Юхим Айзенштадт: це - сталевий характер і невпинна праця над собою. В дитинстві майбутній рекордсмен займався спочатку легкою атлетикою. Але в тяжкі післявоєнні роки він став за токарський станок і навіть не мріяв про спортивні здобутки. Живучи на неспокійній пролетарській околиці Харкова, Леонід записався в секцію боксу. І вже там знайшов свою справжню пристрасть - важку атлетику.

Юхим Айзенштадт, тренер Леоніда Жаботинського:

- Во-первых, природные качества, координация, техника, сила, мощность, и желание работать много. И он этого добился!

Після гучних перемог Леонід Іванович мав безліч прихильників по всьому світу. 1965-го його запросили на святкування до Австрії, і за автографом до відомого радянського чемпіона підійшов молодий місцевий спортсмен. Його ім'я - Арнольд Шварценеггер. Згодом зірка Голівуду й губернатор Каліфорнії розповість, що в дитинстві Жаботинський був його кумиром, зустріч з яким суттєво вплинула на життя Залізного Арні. Майже 40 років по тому Шварценеггер неочікувано запросив Жаботинського в гості до США на власний спортивний турнір. 

Борис Лобко, генеральний секретар Федерації важкої атлетики України:

- Леониду Ивановичу понравилось, но, мне кажется, еще больше - Шварценеггеру, даже потом и в Ютубе была эта фотография - вдвоем подошли к одной штанге.

В рідному й улюбленому місті Леоніда Жаботинського, Запоріжжі, його іменем названо спортивну школу і щорічно проводять турніри на його честь. Тут, у Запоріжжі, видатного чемпіона й поховають. Прощання з Леонідом Івановичем пройде 16-го січня. Провести його в останню путь приїде збірна України з важкої атлетики й закордонні друзі. Бо ж разом із Жаботинським в історію пішла ціла епоха всесвітнього спорту.