Нагадати пароль | Реєстрація
Субота, 5 жовтня 2024
Найкращі детективи світу

Новини каналу Службові злочини

Вибрати дату
RSS

Тортури чи лікування у психлікарнях України? Як лікують душевно хворих у нелюдських умовах

19 березня 2016, 23:02
Тортури чи лікування у психлікарнях України? Як лікують душевно хворих у нелюдських умовах

Швабрами та металевими предметами по тілу та голові! Так лікують пацієнтів у психіатричній лікарні Сєвєродонецька! Там влаштовують хворим нелюдські тортури. Про це дізнався батько однієї з пацієнток. Коли пішов скаржитися - дочку від нього просто сховали, бо жінка була в синцях, гематомах і зі слідами від опіків! Чому українські психлікарні перетворюються на тюрми? Та чи можливо покарати медиків-садистів?

За цими стінами б'ють, чим попадеться під руку - залізним відром і шваброю. А відлюпцювати можуть за будь що!

Олександр Семиряженко, батько постраждалої:

- Тягали как поросенка, одним словом, шваброй били, по спине, по голове. 

Такі методи в психіатричній лікарні Северодонецька. Про те, що його доньку нещадно лупцюють, Олександр Семиряженко дізнався від медсестри. Коли прийшов до лікарні -  від побаченого жахнувся. На тілі його Марини були численні гематоми, а обличчя - все синє. Чоловік визволяв нещасну силоміць!

- Марина, иди сюда, я тебе сказал, не трогайте ребенка, не применяйте силу, что за цирк такой...

Медики спершу запевняли, що з донькою Олександра - все гаразд. А згодом просто відмовились показати побиту Марину. Та й зараз пояснювати теж нічого наміру не мають.

Микола Макогоненко, завідувач Сєвєродонецького психо-неврологічного відділення:

- Я не собираюсь это комментировать, инцидент должен быть расследован, тем более что избиения как такового не было.

Лікарі немов у рота води набрали - слів забракло. Чому їхня пацієнтка в синцях, як трапився інцедент - пояснень просто немає.

Тетяна Рабулець, головний лікар Сєвєродонецької міської лікарні:

- Комиссия проведет полностью свою работу, расследование, в которую входят начмед и профсоюзная организация наша.

Тортури чи лікування у психлікарнях України? Як лікують душевно хворих у нелюдських умовах. Персонал вважає, що цих людей просто, як рослини, треба довести, щоб просто Бог забрав сам життя.

Психіатричні лікарні по всій країні - це такі собі тюрми. Закриті для стороннього ока. Про усю правду, яка відбувається за зачиненими дверима лікарень, зрідка розповідають родичі пацієнтів. Або самі хворі, яким вдалося звідти вийти. Торік ці страшні фото з чернігівських психдиспансерів поширили правозахисники. Ложка, обліплена залишками їжі - такий обід пацієнтів Городнянської психо-неврологічної лікарні. Ліжка, просякнуті сечею. Бруд та суцільна антисанітарія.

Едуард Багіров, правозахисник:

- Учреждения психиатрических больниц, где администрация относится к своим обязанностям халатно, и к правам своих пациентов почти нулевой толерантности.

Утім, окрім нелюдських умов для лікування, персонал лікарень часто влаштовує тортури над пацієнтами. Та найгірше - все це залишається безкарним. Навіть у разі призначення внутрішнього розслідування довести провину медиків - майже нереально. Бо як можна вірити душевно-хворим людям?

Едуард Багіров, правозахисник:

- Если пациент подтверждает заявления родственников, то врач считает, что он находится в состояние психического психоза там или под другими воздействиями, и потом показания пациента не воспринимаются как фактическая правда, и не может быть основания для возбуждения уголовного дела в отношении виновных лиц.

Утім, зазвичай після того, як пацієнти чи їхні родичі повідомляють правоохронців про фізичні знущання, лікарі вдаються до інших способів закрити рота людині.

Едуард Багіров, правозахисник:

- Медикаментозно-воспитательная работа, очень болючие уколы практически парализуют больных. Это для того, чтоб в майбутньому он не жаловался своим родственикам и другим пациентам.

Олександр Семиряженко таки буде добиватися, аби медперсонал, який знущався з його доньки, покарали. Чоловік написав заяву в поліцію. 

Тетяна Кириленко, прес-офіцер Сєвєродонецького міськвідділу Національної поліції:

- Осмотрев пациентку, врачи скорой помощи установили на ее теле ушибы и гематомы, факт внесен в реестр - это умышленное причинение легких телесных повреждений.

Олександр припускає, що схожі тортури, окрім його доньки, на собі відчули десятки пацієнтів лікарні у Сєвєродонецьку, однак більшість бояться про це зізнаватись. На стегнах своєї доньки він знайшов ще й рубці від опіків. А поки лікарі психвідділення так і продовжують працювати. Іх навіть не усунули від роботи під час розслідування. Бо ж працювати там просто нікому.

Назар Міліневич, Максим Кондратенко, Наталія Воєводова
Коментарі
Ім'я
Поле обов'язкове для заповнення
Текст
Поле обов'язкове для заповнення
Захист
Ви ввели невірний захисний код
Неодикватний
Тимофей 17.02.2022, 16:27 ответить
Я не понимаю, как у главного врача может быть зарплата два миллиона гривен в год, при этом, его работа - его прямые обязанности - в декларации указываются, как .. ведение частного бизнеса! Два миллиона гривен - главному рвачу в карман, а больных - головой об стенку! Здорово, ничего не скажешь
Ирина 30.04.2017, 21:38 ответить
и то что врачи прибегают к другим методам закрывания рта человеку - тоже чистая правда - мне и на мобильный звонили угрожали и работу я не могла найти в городе, потому что на мне было заведомо поставлено "клеймо" и инвалидность не давали, намеренно подводя к группе по психическому диагнозу а не по гипотиреозу тяжелой формы - 300мкг эутирокса в день я постоянно принимаю, а на то, что у меня были жуткие лигатурные свищи и левосторонний парез гортани и вообще я уже еле двигалась - внимания никто не обращал - футболили от одного врача к другому и последние деньги вытягивали. Иссечение рубца со свищами еле согласились по моему состоянию тогда сделать в Луганске и группу там кстати дали безоговорочно в отличие от северодонецких "специалистов". А в Северодонецке травля длилась до тех пор пока я не уехала. Просто когда прочитала статью - вспомнила о своих ужасах и решила хоть комментарий написать чтобы это дело не заглохло а виновных наказали в отличие от моего случая. Я обратиться куда-то побоялась потому что знаю как у нас расследуются подобные преступления. Да и за семью боялась - связей у меня нет а ситуацией моей тогда слишком многие воспользовались с собственной выгодой - даже квартиру сестры, за которой я 10 лет ухаживала отжал один юрист - не говоря о деньгах, которые ушли на все операции и лечение. Последствия всего этого ада разгребаю до сих пор - хорошо хоть теперь живу там, где таких сволочей поменьше, чем в Северодонецке среди медиков.
Ольга 05.04.2016, 22:45 ответить
да это правда. я сама стала жертвой медицины Северодонецка, когда еще там жила с 2011 по 2014 год. Мне вначале неудачно сделали операцию по удалению щитовидной железы после которой раны на шее не заживали полтора года а потом на фоне стресса от болевых ощущений запихнули в психушку, где меня подвергли таким же истязаниям - только еще накачали чем-то и изнасиловали - врачи, при этом я сама - медсестра и работала бок о бок с этими людьми 10 лет и вместо группы инвалидности по тяжелому гипотиреозу пытались установить мне психический диагноз, чтобы скрыть свою халатность и преступления. Сейчас я уехала оттуда и живу нормальной жизнью, пытаясь отойти от пережитого ада. Но если кто-то этих тварей накажет - буду рада.
Ольга 05.04.2016, 20:47 ответить

Телебачення для всієї родини

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.