Столиця потребує наглядача за білочками

У столиці активно розшукують... білкаря! Тобто людину, яка буде піклуватися про білок в міських парках. Такі професії вже давно існують на Заході, та для нас це справжня дивина. Тож чи є охочі стати повелителями білок? І що вони мають робити?

Білки! Ви де? Кияни засмучені. Мовляв, у парках поменшало пухнастих. Дітям й горіхів немає кому дати. Маленька Саша може довго бродити між дерев, аби зустріти тваринку. Якщо не знаходить - залишає гостинця та йде додому. 

Саша, киянка:

- Тут неподалек есть одно дерево. Там дупло. Вчера я туда положила орех. Утром исчез. Белка забрала, наверное.

Збільшити популяцію рудих задумали столичні чиновники. Ви вмієте доглядати за білками? Тоді вам у Київзеленбуд. 

Роман Гладуняк, заступник директора Київзеленбуду:

- Хотелось бы сделать там инфраструктуру и для этих достаточно веселых зверьков. И мы поняли, что просто не хватает какого-то банального прожиточного минимума для них.

Чиновники шукають білковода, який міг би створити тваринкам комфортні умови. А саме - облаштувати домівки та годівнички. Тоді кількість білочок одразу зросте. На оригінальну вакансію білковода уже відгукнулося кілька людей! Ксенія - одна з претенденток. Жінка знає про білок все, бо п'ять років у неї дома живе... Бєлкін.

Данило, киянин:

- Ми знайшли маленьку білочку. Білочка на нас чіплялася, ми хотіли її посадити знову на дерево, та вона по одягу скрізь шугала, на руки лізла. І бабуся її заховала у сумочку.

Ксенія, коли побачила Бєлкіна, була, м'яко кажучи, здивована. Однак озброїлася літературою про білок і взялася за виховання. 

Ксенія Генс, киянка:

- Ми почали вигодовувати його молоком. Для білочок підходить лише замінник котячого молока або козяче. Тижні три ми вигодовували його, як грудну дитинку, кожних три години годували. А потім він почав переходити на звичайний корм для білочок.

Улюблений делікатес Бєлкіна - кедрові горішки. Живе квартирна білка на балконі. Але грається в кімнаті. І робить там справжній гармидер.

Ксенія Генс, киянка:

- Якщо це в хаті, то це маленька свиня. Тому що він забираєтсья на всі абсолютно полки, шукає, де він сховав свої горіхи. 

Білки обожнюють робити запаси. Навіть коли не голодні, все одно беруть їжу - і ховають. При цьому кумедно втрамбовуючи лапками. І не можуть терпіти, коли хтось сміє зазирати в їхні схованки.

Ксенія Генс, киянка:

- Починає тупотіти лапками, виляти хвостиком і цокотіти. У нас був час, коли він намагався стати главою стаї, і він дуже агресивно себе поводив. Довелося ставити його на місце.

Чужих людей Бєлкін не любить, однак таки дозволяє журналістам себе погладити. Ксенія певна: якщо впоралася з однією білкою, дасть раду ще багатьом. До речі, в Європі люди давно працюють білкарями. І результат - у парках багато нахабних і товстеньких тварин, які вимагають у перехожих гостинців.